***🎹35 років гармонії та натхнення у стінах школи мистецтв / Шлях педагога Кліопи Тетяни Іванівни 🎼***

🎶Кожна велика справа починається з любові. Саме любов до музики та дітей стала тією силою, яка понад 35 років надихає Кліопу Тетяну Іванівну, викладача відділу естрадних інструментів П’ятихатської школи мистецтв. Пані Тетяна стала уособленням професіоналізму, людяності та відданості своїй справі. Її історія – це приклад того, як відданість музиці та дітям може творити дива. Тетяна Іванівна – це не просто викладач, а справжній наставник, який запалює серця своїх учнів любов’ю до мистецтва.

📍Тетяна Іванівна народилася і виросла в м. П’ятихатки, навчалася у загальноосвітній школі № 1 (наразі ліцей «Тріумф»). З дитинства вона захоплювалася співом, залюбки досліджувала різні музичні інструменти та мала потяг до творчості. Своєю любов’ю до мистецтва пані Тетяна завдячує мамі, Ніні Іванівні, яка обожнювала вокал. Саме вона допомогла доньці розвинути здібності та записала юну дівчинку на навчання у місцеву музичну школу (П’ятихатську школу мистецтв).

Розгледіла талант Тетяни й тогочасний директор мистецького закладу Назаренко Галина Михайлівна. Керівник запропонувала продовжити навчатися і вдосконалювати творчі вміння у Дніпропетровському музичному училищі ім. Михайла Глінки. Саме сюди молода дівчина і вступила та здобувала освіту з 1986 по 1990 роки.

🫶🏻Після закінчення училища молодий фахівець влаштувалася на роботу в рідну музичну школу, викладаючи гру на фортепіано та віолончелі. Згодом з’явилася ще вакантна посада – місце вчителя музики у Зорянській школі (нині Зорянський ліцей). Прийшовши на друге місце роботи, пані Тетяна була приємно вражена: всі педагоги спонукали учнів опановувати фортепіано, адже володіти будь-яким музичним інструментом – дуже поважно і престижно.

Через три роки Тетяна Іванівна вирішила продовжувати вдосконалювати свої навички та знання вже у Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара за фахом «Українська філологія та мистецтвознавство», присвятивши себе навчанню з 1993 по 1998 роки.

💛💙З самого початку своєї викладацької діяльності Тетяна Іванівна прививає учням любов до рідної мови та культури. Це проявлялося і на уроках української музичної літератури, і в постановках п’єс на твори вітчизняних письменників, і у виборі композицій для сцени, і в патріотичному налаштуванні вихованців. *«Я завжди говорила своїм учням не цуратися рідної мови та культури, любити Україну та творчі надбання рідного краю»*, – ділиться своєю громадянською позицією викладач. До речі, Тетяна Іванівна була ініціатором проведення українських вечорниць у школі мистецтв – передноворічних святкових заходів, на яких демонструвалася українська культура та побут, звучали народні пісні та мелодії. Також викладач заснувала і проєкт «Свято першокласників» для наймолодших вихованців школи.

Наразі пані Тетяна викладає гру на синтезаторі та є завідувачем відділу естрадних інструментів. *«Зараз більш популярна серед молоді саме електронна музика. Крокую в ногу з часом та зі своїми учнями, тому опановуємо інструмент, який їм більше до вподоби»,* – говорить Тетяна Кліопа. Загалом на відділі навчається 45 учнів, а в класі Тетяни Іванівни – 17. Усі вони дуже старанні та вмотивовані, тішать своїми досягненнями та перемогами на різноманітних мистецьких конкурсах. Вчитель уточнює: *«Більшість фестивалів зараз проходять у форматі онлайн, але щорічно вихованці їздять в м. Дніпро. З останніх вагомих досягнень – перші місця в конкурсі-фестивалі «Тріумф-Fest», дуже ними пишаюся. Я завжди говорю їм: «Ви – харизматичні, талановиті, гарні, найкращі! Я вірю в вас і ваші сили!»* – і діти завжди викладаються на всі сто відсотків». Окрім того, юні музиканти створюють свої авторські композиції, обожнюють виконувати українські твори, постійно долучаються до загальноміських святкових заходів, даруючи насолоду і гарні емоції слухачам. Тетяна Кліопа розповідає, що здобутки дітей – найбільше задоволення у викладацькій діяльності.

❤️Важливо і цінно, що кожен учень викладача має власний синтезатор, що говорить про наполегливість і серйозне зацікавлення музикою з боку вихованців і відповідальне ставлення батьків до творчості дітей. *«Звісно, бувають і моменти, коли мотивація до занять зникає – переважають комп’ютерні ігри чи дозвілля з друзями, але я завжди наполягаю, щоб учні не полишали музику на півшляху, а йшли до кінця, отримували сертифікати про здобуту освіту в школі мистецтв»*, – наголошує Тетяна Іванівна.

Любов до музики вдалося привити не лише вихованцям, а й сину Тетяни, Богдану. Хлопець у 3 роки вже опановував фортепіано, а пізніше – синтезатор. Всі рідні знали про захоплення Богдана мистецтвом і дарували юнаку на свята різноманітні музичні інструменти. Він вже закінчив два виші – Кам’янський музичний коледж та Криворізький державний педагогічний університет. Наразі Богдан навчається у Дніпровській академії музики на магістратурі, опановує вокально-хорове мистецтво.

Тетяна Кліопа разом із сином завжди відвідують усі можливі концерти сучасних співаків. Таке захоплення жінка має ще з юності, завжди обожнювала музичні заходи, надихалася відомими виконавцями та їх творчістю. На концертах постійно долучаються до зборів на підтримку ЗСУ, бо такі внески – найнеобхідніші сьогодні. 🎤*«З піснею по життю» – мій девіз. Жодне сімейне свято в нас не проходить без неї. Як Бужинська співає: «Бо без пісні в Україні не буває свята», – це про нас. Караоке на майдані «Вгадай мелодію», «Пісня року», «Золотий грамофон» та інші подібні телевізійні передачі були улюбленим захопленням. Зараз продовжую слідкувати за різними творчими проєктами і хочу сказати, що Україна має талановиту молодь»,* – ділиться щирими спогадами та захопленнями пані Тетяна.

Наостанок нашої розмови викладач висловила теплі побажання учням та їх родинам: *«Зичу вихованцям терпіння, мотивації, задоволення від музики, бажання творити, а батькам – сил та натхнення. Не забувайте спонукати дітей до мистецтва і завжди підтримувати їх захоплення, направляти малечу на нові звершення та перемоги, не давати опускати руки на півшляху. Дякую ЗСУ за захист та мирне небо, можливість навчати та розвивати наших дітей!».*

🌺 Сьогодні Тетяна Іванівна продовжує вкладати душу в кожен урок, навчаючи учнів гри на синтезаторі. Її педагогічний шлях – це не просто цифри й роки, а сотні вдячних сердець, десятки успішних випускників і нескінченна мелодія добра, яка ще довго звучатиме в пам’яті тих, кого вона навчала.