39 років минуло з моменту Чорнобильської катастрофи, найбільшої техногенної аварії в історії людства. Ця трагедія нагадує нам про важливість пам’яті та шанування тих, хто ризикуючи власним життям, став на захист світу від невидимої загрози радіації. Ліквідатори, завдяки своєму героїзму та самовідданості, звели щит між людством та смертельною небезпекою, запобігши ще більш жахливим наслідкам.

На жаль, уроки історії не завжди засвоюються. Тоді, у 1986 році, радянська влада з кремля приховувала масштаби трагедії, піддаючи небезпеці сотні тисяч людей. Сьогодні, продовжуючи свою злочинну політику, кремлівські окупанти віддають накази про захоплення Запорізької атомної електростанції, найбільшої в Європі, та здійснюють атаки безпілотниками на саркофаг ЧАЕС. Росія знову наражає на ризик мільйони життів, демонструючи цинічне нехтування людським життям та міжнародними нормами.

Ми повинні пам’ятати про Чорнобильську трагедію, щоб ніколи не забувати про ціну людської безпеки та необхідність відповідальності влади. Ми зобов’язані вшановувати пам’ять ліквідаторів, які віддали своє здоров’я та життя, щоб пом’якшити наслідки катастрофи. Їхній подвиг – приклад мужності та самопожертви, який має надихати нас на боротьбу за свободу та незалежність України.

Боротьба за Батьківщину – це не тільки захист нашої землі, а й збереження пам’яті про минуле, щоб не допустити повторення трагедій у майбутньому. Сьогодні, як ніколи, важливо бути пильними та об’єднаними перед лицем агресії, відстоюючи цінності людяності та справедливості. Пам’ятаємо Чорнобиль, боремося за Україну!