7 грудня — Всесвітній день української хустки.

Українці споконвіку шанували хустку, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Вона обіймає плечі ніжністю предків, розквітає кольорами народних орнаментів і несе в собі глибину української культурної спадщини.
Українська хустка — це не просто аксесуар. Це культурний код, у якому зашифровані історія, традиції та душа української жінки. Вона супроводжувала українку протягом усього життя: від першої хустинки дівчинки до святкових обрядів молодиці. Вона була поруч у найважливіші моменти життя: її пов’язували нареченій; дарували молодому; використовували під час хрестин, весіль, ярмарків і навіть у танцях; на свята жінки одягали найкращі, шовкові та вишиті.
Кожен колір, візерунок на хустці – символічний і має своє значення, і усе це сплітається у своєрідну картину нашої української природи, історії, життя та традиції українського народу. Візерунки та кольори на хустці мають свою мову: квіти — краса, молодість, розквіт; калина — рід і жіноча сила; виноград — достаток; червоний колір — життя та любов; чорний — глибина, мудрість, іноді скорбота; зелений — весна й надія.
Українська хустка це — частина нашої ідентичності. Вона знову повертається в моду: її носять як шарф, аксесуар для волосся, елемент сучасних луків. Але головне — вона нагадує нам про корені, жіночу силу й красу, яка живе в традиції.