9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Диканська ОТГ

7 років любові та турботи: історія патронатної сім’ї Тарасюків Усе почалося влі…

7 років любові та турботи: історія патронатної сім’ї Тарасюків

Усе почалося влітку 2017 року, коли Алла Станіславівна поділилася з начальником служби у справах дітей своїм бажанням допомагати дітям. Три роки до того поруч із ними з’явилися маленькі сусіди — Маргаритка та Ігорьочок. Їхня сусідка Юлія створила прийомну сім’ю та взяла на виховання двох діток, які залишилися без батьківського піклування. Ця історія глибоко зворушила Аллу Станіславівну та Володимира Івановича — і вони почали замислюватися, скільки ще дітей потребують тепла та підтримки.

Через вік вони не могли стати прийомними батьками, але дуже хотіли бути корисними. Тож запропонували себе як «прийомну бабусю та дідуся» для дітей, які потребують прихистку. Саме тоді в Україні почала розвиватися форма тимчасового влаштування дітей — патронат. Сім’ї Тарасюк запропонували пройти навчання, і вони без вагань погодилися. Так Алла Станіславівна стала однією з перших патронатних вихователів у Полтавській області.

З липня 2018 року почалася кропітка робота — з дітьми, яких потрібно було обігріти, нагодувати, захистити і показати, що життя може бути іншим — де тебе люблять і про тебе дбають.
За 7 років Алла Станіславівна та Володимир Іванович стали прихистком для 22 дітей. Найменшому було лише 17 днів, найстаршому — 12 років. Кожну історію вони переживали як свою, пропускали через серце. Аллочка та Володя, няня — так їх називали вихованці — стали місточком у щасливе життя для багатьох. 17 дітей поїхали від них у нові родини.

Алла Станіславівна досі підтримує зв’язок із цими родинами, знає про долі дітей, які повернулися до біологічних батьків. Коли запитуємо, звідки вона все знає, усміхається: «Агентура все доносить».

11 листопада 2025 року патронатна сім’я Тарасюк завершила свою діяльність. Алла Станіславівна жалкує, що здоров’я вже не дозволяє продовжувати цю благородну місію, і що інститут патронату не був розвинений раніше.

Ми щиро дякуємо Аллі Станіславівні та Володимиру Івановичу за 7 років неймовірної праці на благо дітей. Ви — приклад справжньої людяності, любові та сили серця.


Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник