8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цей день присвячений вшануванню пам’яті загиблих героїв та відзначенню перемоги над нацизмом. У цей пам’ятний день у бібліотеці відбулася зустріч із особливою гостею – Оленою Степанівною Применко, мешканкою села Будо-Літки, якій незабаром виповниться 90 років. Пані Олена завітала до бібліотеки разом зі своєю донькою Катериною, а також у зустрічі взяла участь староста села Катерина Іванівна. Бесіда видалася надзвичайно цікавою та зворушливою. Олена Степанівна поділилася спогадами про своє дитинство, яке припало на роки Другої світової війни. Найбільше у пам’яті пані Олени залишилися спогади про страшні події, які розгорталися у рідному краї. Вона згадувала, як у селі Березовий-Груд стояли німецькі війська, які обстрілювали навколишні села. Снаряди пролітали над селом Будо-Літки, прямуючи до села Радогоща. Маленькі діти, серед яких була і Олена, чули свист снарядів та кричали “фю-фю”. Їхня мати заганяла дітей до хати, але вони не могли відірвати погляд від вікон, спостерігаючи за бомбардуваннями села Радогоща. Село Радогоща зазнало значних руйнувань, залишилося всього сім хат. Село Березовий-Груд також було сильно зруйноване. А от село Будо-Літки, попри те, що через нього пролітали снаряди, вціліло. Баба Лєна, як її називають односельці, згадує, як їхня мати ставила дітей на коліна та просила молитися Богу, щоб врятувати село та його жителів. Можливо, саме завдяки щирій молитві село і вижило у ті страшні роки. Ми щиро дякуємо Олені Степанівні за її цікаву та зворушливу розповідь. Бажаємо їй міцного здоров’я та Божого благословення. Ця зустріч, спогади пані Олени, стали ще одним свідченням мужності українського народу та його незламної віри у перемогу. Пам’ять про ті страшні роки війни, про подвиги українських воїнів, про мирних жителів, які стали жертвами нацизму, має жити вічно. Вічна пам’ять загиблим героям! Ми повинні пам’ятати та шанувати подвиг тих, хто віддав своє життя за свободу України.