Шановний освітянин, колишній викладач Зозівського СПТУ №33, відомий на Липовеччині Борис Володимирович Мельничук зустрів своє 90-ліття. Його шлях – це історія працьовитості, відданості та любові до людей.

Борис Володимирович народився на Хмельниччині, у місті Старокостянтинів, у багатодітній родині. Ще в дитинстві, коли в селі Щаслива була побудована летовище, його родина переїхала на Липовеччину, адже батько служив у військовій частині. Закінчивши Липовецьку ЗОШ №1, Борис Володимирович вступив до Кишинівського сільгоспінституту. Того ж року його призвали на строкову військову службу, де він служив у морській авіації Балтійського флоту. У цей важкий період його родина зазнала великого горя – померла мати, і батько сам виховував дітей, не створюючи нової сім’ї.

Після демобілізації Борис Володимирович повернувся до села Щаслива, де на нього чекала доля. Він одружився з Вірою Андріївною, яка працювала бухгалтером. Сам же Борис Володимирович став майстром виробничого навчання, а згодом – викладачем Зозівського ПТУ. Тут розкрився його талант наставника, а «золоті руки» допомагали багатьом сусідам з ремонтом побутової техніки та електропроводки.

Протягом 62 років подружжя Бориса Володимировича та Віри Андріївни прожило у щасливому шлюбі. Вони виховали трьох синів, які стали працьовитими, створили міцні родини та шанують своїх батьків. Окрім п’ятьох онуків, подружжя має трьох правнуків. Дружна родина пам’ятає своє коріння. Особливо зворушливою є історія прабабусі, чию сім’ю, що виховувала восьмеро дітей, розкуркулили, і дітям довелося шукати свою долю по всьому світу. Родина трепетно зберігає сімейний архів зі світлинами предків.

На заслуженому відпочинку Борис Володимирович не сидить склавши руки. Він продовжує свою діяльність у майстерні з ремонту побутової техніки та веде активний спосіб життя. Їхній будинок, збудований власними руками, сьогодні повниться рідними та дорогими гостями ювіляра.

З нагоди 90-річчя Бориса Володимировича, його привітав секретар виконкому міської ради Ольга Русецька, передаючи слова від міського голови. Також теплі вітання надійшли від старости села Наталки Некрут та голови ветеранського осередку Ганни Кучер.

Особливо зворушливою стала зустріч із Катериною Уманець, випускницею Зозівського освітнього закладу, яка була класною керівницею Бориса Володимировича. З унікальною пам’яттю, він пригадав, що це був його останній випуск, і з цікавістю спілкувався з колишньою ученицею, яка тепер сама є бабусею.

Сердечно вітаємо Бориса Володимировича з ювілеєм мудрості, вірності та працелюбства! Щиро дякуємо за настанови, добрі поради та внесок у виховання поколінь. Бажаємо мирного та активного життя, добра і процвітання Вашій славній родині!