9:00. Хвилина мовчання. Зупиніться на мить, щоб віддати шану Героям. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять головного сержанта Збройних Сил України Олександра Сая (01.04.1968 – 03.10.2024), який віддав своє життя за свободу нашої країни. Пам’ять про Олександра Сая, загиблого героя, назавжди залишиться в наших серцях.

Олександр Сай народився у мальовничому селі Степанівка Борзнянського району на Чернігівщині. Після завершення школи він здобув освіту в Прилуцькому педагогічному училищі, повернувшись до рідного села, щоб працювати вчителем трудового навчання та креслення. Згодом він також пройшов курси водіїв, здобувши нову важливу професію. З 1995 року доля привела його до міста Славутич, де він оселився зі своєю родиною. У Славутичі Олександр працював водієм на Автотранспортному господарстві ЧАЕС, у ПРП «АТАСС», а також займався перевезеннями як далекобійник, вносячи свій вклад у розвиток регіону.

З перших днів повномасштабного вторгнення, розуміючи важливість захисту Батьківщини, Олександр Сай добровільно вступив до лав Макарівської територіальної оборони. Його мужність та відданість справі виявилися на найгарячіших напрямках фронту. Він брав участь у боях на Запорізькому напрямку, під містом Покровськ, а також виконував завдання в Курській та Сумській областях. Як командир відділення роти ударних безпілотних авіаційних комплексів, Олександр Сай завжди йшов у перших рядах, надихаючи своїх побратимів. На жаль, під час виконання чергового бойового завдання поблизу села Біловоди на Сумщині, він отримав важке поранення. Помер Олександр Сай у лікарні міста Суми, не доживши до перемоги. Похований Герой у місті Славутич, де знайшов свій дім.

За видатні заслуги та героїзм, проявлені під час захисту України, Олександру Саю було посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича». Ця відзнака є лише малою часткою тієї поваги, яку ми відчуваємо до полеглих захисників. Пам’ятаємо кожного, хто віддав найцінніше заради нашого майбутнього. Вічна пам’ять та шана Герою.