?Сьогоднішня наша розмова – із майстринею, яка власноруч створює загадковий і наділений силою оберіг, який переміг час, – ляльки-мотанки. Вона ознайомить нас із чарівним світом мотанок крізь призму свого бачення й досвіду, а також розповість власний шлях до створення цих унікальних і наповнених добром витворів народного мистецтва. Сьогодні у гості до рубрики #Обличчя_громади_Ніжина завітала✔ ТЕРЕЩЕНКО Олеся.

??Наша гостя – оптимістка, і цей настрій дуже допомагає їй у житті. Народилася і живе у Ніжині, освіта – вища філологічна, улюблений колір – жовтий. Старший син військовий, меншій доньці 11 років. І стільки ж років вона виготовляє ці обереги.

??Поява ляльки-мотанки у Вашому житті – це закономірність чи випадковість?

✅Думаю, це закономірність. Доля саме вирішує, у який момент нам потрібна певна зустріч чи подія, яка змінить життя. Свою першу ляльку-мотанку я зробила, коли мені було вже за 30. Моя маленька донечка захворіла, і сусідка, старенька бабуся, під час розмови зі мною запропонувала нетрадиційний метод лікування. Зі свого власного досвіду вона розповіла, що раніше у таких випадках мами робили мотанки і клали їх у колиску до дитини на три дні. Після цього ляльку спалювали, щоб хвороба, яку вона забрала на себе, згоріла у полум’ї. Мені стало цікаво, і я зробила такий експеримент. Не знаю, що допомогло: ліки чи мотанка, але донька швидко одужала. Ця історія мене чимось зачепила і я стала потроху шукати інформацію про цей прадавній оберіг. Почала потроху робити мотанки для своєї родини і рідних, потім – друзям як подарунки, а далі до мене стали звертатися незнайомі люди з проханням виготовити їм ці ляльки на замовлення.

✅Замовляють і для себе, і на подарунок. Від початку повномасштабного вторгнення збільшилася кількість замовлень з-за кордону. Вишиванка, лялька-мотанка, рушник – саме ці наші символи народної культури в інших країнах асоціюються з Україною. І українці, які живуть за кордоном, хочуть мати у себе вдома частинку батьківщини або ж подарувати цей оберіг новим друзям.

??Видів ляльок-мотанок дуже багато. Розкажіть про їх особливості.

✅Лялька – берегиня оселі, для дитини, для матері, для воїна, на прибуток, на здоров’я і вдале заміжжя… Цей перелік можна продовжувати. Найчастіше роблю берегиню оселі. Вона робиться за одним разом – треба сісти і до заходу сонця вже мати готовий виріб. Лялька на прибуток робиться лише на молодик. Усередину потрібно покласти гроші, але в їх номіналі не має бути нуля. Лялька на здоров’я робиться лише з натуральної нитки, доньці я її робила з паклі, щоб легко було спалити.

✅Оберегом для воїнів стане мандрівниця. Таку ляльку-мотанку здавна робили для того, щоб її власник завжди повертався додому. Вона призначена для всіх тих, хто постійно перебуває у дорозі і поза домівкою. Усередину кладеться зерно або крупа, бажано з рідного дому. Мандрівницю треба робити якомога меншою за розміром, щоб її було зручно завжди носити із собою. Також тут дуже важливим є прямий контакт: моя енергетика повинна безпосередньо перейти людині, якій цей виріб призначено, і цю мотанку обов’язково треба передавати з рук у руки. Якщо ж власник мандрівниці далеко від мене, я надсилаю її поштою, обгорнувши у велику кількість пакетів, щоб чужа енергетика не зашкодила мотанці виконати свою справу.

✅Лялька на вдале заміжжя виготовляється без рук, щоб у шлюбі не було тяжкої праці та чоловік на руках носив. Їй на плечі зав’язують багато хустинок, на кожну проговорюються бажані риси характеру для майбутнього чоловіка і уклад сімейного життя пари. Ставити її треба лише на вікно навпроти вхідних дверей обличчям на вулицю, щоб вона зустрічала сватів.

✅Цікавими є ляльки-лихоманки, які є своєрідними обманками для сил зла. Наші пращури вірили: коли у хату через димар залетить злий дух і побачить цих ляльок, то сплутає їх із людьми і заселиться у них. Тож хвороба залишиться у ляльці, а у родині ніхто не захворіє. Тому в давні часи такий оберіг був у кожній оселі.

??У чому Ваш секрет виготовлення мотанок?

✅Важливий не вигляд ляльки-мотанки, а те, що ви в неї вклали. А я в кожну ляльку вкладаю душу. Я вся там: і думками, і почуттями, нічого не примовляю, не чарую, з бубном не бігаю, але у кожній з них залишається частинка моєї душі. І люди це відчувають.

✅Кожен виріб, виготовлений власноруч, забирає і віддає енергію. У цій роботі я завжди прислуховуюся до себе: чи готова я творити, чи маю сили для цього. З Нового року я не зробила жодної мотанки. Не хочеться – і все. Був у мене і такий момент, що я за дві години на смітник винесла все, що використовувала у своїй роботі. А через три дні я знову пішла по магазинам скуповувати потрібні мені товари. І я зовсім не жалкую про цей крок, адже він був потрібний, щоб очистити простір навколо себе для нового, потрібного на цей час. До речі, саме після цього випадку у своїй роботі я перейшла виключно на натуральні тканини.

??Коли я дивлюся на ошатно вбрану ляльку-мотанку, то розумію, що ця краса починалася творитися із шматочка тканини.

✅Так, потрібні світлі думки, тканина, нитки і бажання. Процес створення ляльки відомий: ми в’яжемо, намотуємо, робимо вузлики і в жодному разі не шиємо і не проколюємо її. Намотувати потрібно обов’язкового по спіралі по ходу Сонця (зі сходу на захід). І це вже готова лялька-мотанка у її первісному прадавньому вигляді. Вона повинна бути безликою, а та, яка служить берегинею, – ще й з хрестом замість обличчя, щоб у неї не поселився злий дух.

✅Для виготовлення мотанки використовую натуральні тканини, старі хустки, речі, які несуть давню енергію. Купую старе полотно, яке робили ще наші прабабусі, льон. Це дуже дорогі тканини, але мені комфортно працювати саме з таким матеріалом, і це я відчула під час роботи. Починала без цих умовностей, але з роками у мене виробилося своє бачення і відчуття мотанки.

✅Готову ляльку потрібно одягти. Тож ми шиємо одяг, прикрашаємо його за бажанням вишивкою або мережкою, робимо намисто, гердани, вінок. Усе залежить від призначення ляльки і вашої фантазії та можливостей. Тут уже можна використовувати голку і ножиці, але знову ж таки наголошу, що до ляльки нічого не можна пришивати, одяг і прикраси одягаються і прив’язуються. Мотанка виконує функцію оберегу людської долі, а долю не можна колоти й різати.

✅Коли я одягаю мотанку, то можу переробляти її образ безліч разів: то спідниця не подобається, то кручу хустинку на її голові, викладаючи і зав’язуючи по-різному, то приміряю різні варіанти намиста… Основний показник результату роботи – вона повинна подобатися у першу чергу мені.

??Де Ви шукали інформацію про особливості роботи над цим видом народного мистецтва?

✅У першу чергу в книжках. Також бабуся-сусідка багато розповідала про те, як у їхній родині робили мотанки-іграшки. І про мотанку з першого жита, яку зберігали цілий рік, щоб зерно з неї додати у те, яким засіватимуть поля наступного року. Пам’ятаєте, як ми у дитинстві робили ляльку з кукурудзи? Це відгомін традицій наших предків і підсвідомі прадавні знання, адже нас ніхто цього не навчав. Лялька-мотанка має бути обов’язково мотана за ходом сонця, а в душі у того, хто її робить, повинні бути світлі думки – цих правил потрібно обов’язково дотримуватися. Решта – це наші здогадки, які ґрунтуються на чиїхось спогадах і припущеннях.

✅Коли мені закидають, що я роблю мотанку неправильно, я прошу показати інструкцію з її виготовлення. А її немає. У кожного з нас є своє уявлення про цей процес, і саме в цьому полягає унікальність ляльки, що допомогла їй зберегтися впродовж тисячоліть. Дехто зауважує, що не можна використовувати сучасні матеріали для її виготовлення. Якщо іти цим шляхом і так заглиблюватися у давнину, то всі майстри мають працювати при свічках за дерев’яним саморобним столом у хаті під солом’яним дахом. Наші предки використовували усі наявні на той момент техніки й матеріали, так само робимо і ми. Це полегшує роботу, і мотанка завдяки цьому стає якіснішою. Водночас ми зберігаємо основні підходи до її виготовлення і сакральність цього виробу.

✅Також я не розумію поняття «авторська лялька-мотанка». Кожна мотанка є авторською й унікальною, незалежно від того, хто її зробив: першокласник чи народна майстриня. Поняття авторська тут зайве.

??Чи складно робити мотанки на замовлення?

✅Ні, адже ця робота не вирізняється з-поміж інших. Люди, які замовляють мені ляльку, чули відгуки або бачили роботи Олесі Терещенко і мають уявлення про мій стиль. Вони за власним бажанням звертаються до мене, отже, довіряють мені як майстрині і моїй енергетиці. То чому в мене мають виникати якість труднощі?

✅Але у мене є одна умова саме такого виду роботи: я не обговорюю деталі свого виробу із замовником, можу узгодити лише кольорову гаму мотанки. І все. Я завжди роблю ляльку так, як я її бачу і відчуваю, без жодних вказівок і підказок збоку. Тому тканину, прикраси, вбрання, розмір тощо я вибираю сама. І ще не було такого, щоб хтось був невдоволений моєю роботою, всі відгуки позитивні. Багато хто звертається і вдруге, і втретє.

??Що ви порадите тим, хто хоче зробити мотанку для себе чи рідних?

✅Сідайте і робіть так, як ви її бачите, як лежить у вас душа. Навіть нічого радити не буду. Нагадаю лише, що мотати треба по ходу сонця, щоб усе було на зростання і покращення. Зробити ляльку-мотанку, щоб вона стала оберегом, треба за один раз, не відкладаючи роботу на завтра. І повірте, ваша мотанка для вас буде найкращою. Саме такою для мене була моя перша лялька. Зараз із висоти 11-річного досвіду роботи я бачу, наскільки вона недосконала, але для мене вона найкраща, я досі її зберігаю і час від часу милуюся.

✅Робити мотанки потрібно лише у гарному позитивному настрої без жодних поганих думок, щоб ця негативна енергія не перейшла на виріб. Заборонене використання натурального волосся, також не можна робити ляльку після заходу сонця. У цей час можна працювати над прикрашанням і виготовленням одягу для неї.

✅Якщо робите ляльку для себе, то варто використовувати речі, які вам любі і приносять радість. Ваша щаслива емоція перейде на мотанку і супроводжуватиме вас.

??Мотанка – це оберіг, історія, філософія… Її оточує ореол магічності і сакральності, дехто ставиться до неї навіть з певним острахом. Із чим це пов’язане?

✅На сьогодні лялька-мотанка стала надзвичайно популярною. Але років десять назад про неї мало хто знав. І саме війна з рф, яка розпочалася у 2014 році, стала поштовхом до усвідомлення своєї ідентичності і сприяла активному відродженню українського у всіх сферах життя, відродила давні й забуті традиції та ремесла.

✅У нашій культурі християнство і язичництво тісно переплелися і йдуть поряд уже багато століть. Це поєднання двох світів стало для нас природним. Найяскравіший приклад – святкування Івана Купала із спалюванням опудала Марени і спусканням віночків на воду. Лялька-мотанка теж бере початок із сивої давнини й оточена язичницькими символами. Тому дехто вважає, що її не можна робити, адже це не наша віра. Мені навіть доводилося чути від декого, що я відьма, якщо займаюся таким специфічним ремеслом. Все перевожу в гумор, а таких людей запрошую до себе у гості, щоб разом політати на мітлі.

✅Ми маємо навколо себе дуже багато язичницьких елементів, на які навіть не звертаємо уваги, настільки природно вони увійшли у наше життя. Скажімо, зараз багато хто з нас носить червону нитку за зап’ястку. Це оберіг від матері, і ця традиція носіння збереглася з дохристиянських часів. Цей оберіг своїм дітям робила матір, а якщо її не було – рідна по крові жінка, якій вони довіряли. В’яжеться косичка, а на неї проговорюється те, що ви бажаєте людині, для якої цей оберіг призначений. Потім цю косичку зав’язують на вузлик, щоб усі ці побажання закріпити. Чому саме червоний колір? Він яскравий, і це допомагає захиститися від лихого ока, адже погляд недоброзичливої людини впаде саме на цю яскраву деталь. Завдяки цьому оберіг забере на себе увесь цей негатив і не дозволить злу потрапити у тіло людини. Тому не варто відволіктися на походження певних символів і традицій. Треба дивитися, щоб вони нам допомагали у житті і несли добро в душі.

??Де можна побачити Ваші ляльки?

✅У 2023 році у Ніжинському краєзнавчому музеї відбулася моя найбільше виставка «Лялька: від традиції до сучасності». Там були представлені ляльки-мотанки традиційного розміру і ростові. Мені захотілося перевірити себе: чи зможу я зробити ляльку заввишки з мене або й вище. Усе начебто все те саме, але скрутити хрест, намотати тулуб і руки великого розміру набагато складніше, потрібно ж ще зберегти пропорції тіла. А ще цю красу потрібно гарно одягти і прикрасити. Було дуже складно і надзвичайно цікаво… До цього були маленькі експозиції у різноманітних локаціях Ніжина.

✅Нещодавно закінчилася виставка моїх ляльок у Прилуках, приурочена до Дня вишиванки. Проходила вона у Прилуцькому краєзнавчому музеї і тривала два місяця. Працівники музею самі запропонували її організувати, прихали за ляльками, а після закінчення виставки привезли їх назад до Ніжина.

??У кожну мотанку Ви вкладаєте душу. Скільки вже ляльок, які мають частинку Вашої душі?

✅Загальну кількість сказати не можу, адже займаюся їх виготовленням уже 11 років. Перші два роки я лише навчалася, тому їх було небагато. Потім років п’ять був величезний попит на вироби українських майстрів, і тоді темп роботи тоді був шалений. Щомісяця робила приблизно 120 мотанок. Це був період, коли ніжинські майстри (і я разом з ними) майже щотижня виїжджали в інші регіони України на різноманітні ярмарки, фестивалі тощо. І там творчість майстрів Ніжина була представлена на високому рівні. Відчуття затребуваності нашої роботи давало величезну енергію для творчості, а новий досвід і нові знайомства стимулювали до професійного зростання. Пандемія коронавірусу практично призупинила цей процес. Повномасштабне вторгнення теж наклало свій відбиток на життя кожного з нас.

✅Загалом я хочу сказати: виготовлення мотанок – цікавий, але дуже відповідальний процес. І якщо у вас виникло бажання власноруч створити оберіг для себе або близької людини – зробіть його. Сила вашої любові та позитивних емоцій допоможе мотанці захищати дорогих вам людей від зла і підтримає їх у житті.