Щоб скористатися пільгами зі сплати земельного податку, фізичні особи, які мають підстави для отримання таких пільг зобов’язані подати до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу.

Зокрема, якщо фізична особа, що користується пільгами, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

 Нагадаємо, плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок сплачується власниками земельних ділянок та земельних паїв (часток), а орендна плата – землекористувачами – орендарями за земельні ділянки державної і комунальної власності, які використовуються ними на підставі договорів оренди.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, який визначається згідно з порядком, встановленим Податковим Кодексом.

Від сплати земельного податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.

Звертаємо увагу, що до даного переліку не включено земельні ділянки, земельні частки (паї), які надаються в оренду. Водночас, звільняються від сплати земельного податку громадяни, які надають земельні ділянки, земельні частки (паї) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (на період дії єдиного податку ІV групи). Зазначена норма передбачена ст.281 Податкового кодексу України.

« повернутися