-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
Новини Саратська ОТГ
8 жовтня 2024 року селище Сарата відсвяткувало 250-річчя з дня народження свого засновника – пастора Ігнаца Ліндла, видат¬ного діяча та неординарної особистості свого часу.
Ігнац Ліндл народився 6 жовтня 1774 року в Німеччині, в містечку Баіндлькірхені. У віруючій родині з дев’яти дітей він був шостим. Після смерті матері в 8 років хлопчик почав замислюватися про сенс життя, часто відвідуючи церкву. Його виховував бездітній брат батька, що створило умови для розвитку: він багато читав у великій бібліотеці. У 1799 році Ліндл закінчив Аугсбургську семінарію.
У 25 років став пастором у рідному містечку, де його проповіді збирали все місто. На початку 19 століття, під впливом ідей Реформації, Ліндл став протестантом. У 1812 році познайомився з меценатом Крістіаном Вернером. Через гоніння на протестантів у Німеччині Ліндл емігрував до росії в 1819 році, де отримав посаду пастора в католицькій церкві Санкт-Петербурга.
У 1820 році його призначили деканом католицьких церков півдня росії, і він переїхав до Одеси. Тут Ліндл вирішив запросити пієтистів з Німеччини для заснування нового поселення. У 1821 році дві групи емігрантів вирушили до Одеси. 19 березня вони досягли річки Сарати, де Ліндл заклав перший камінь нового поселення.
Сарата швидко розвивалася: за рік було збудовано понад 100 домівок, а першою спорудою став Дім молитви.
Ліндл був адміністратором і духовним лідером, розробив план поселення та побудував млин. Проте через гоніння і зраду царя він змушений був залишити Сарату в грудні 1823 року. Останні роки життя провів у Німеччині, де помер у 1845 році.
Основними фактами життєвого шляху пастора Ліндла з учасниками заходу поділилися ведучі Любов Клім та Катерина Бойштян, після чого серед учнів Саратського ліцею була проведена цікава вікторина на рівень обізнаності дітей з біографією засновника селища.
Саратський селищний голова Вікторія Райчева привітала присутніх зі святом й наголосила, що всі ми, а особливо молодь – обов’язково повинні знати історію рідного краю, адже без минулого немає нашого майбутнього: «Не можу не згадати у такий день двох поважних людей – Симона Новотни та Хільтруд Фано. Асоціація бессарабських німців були першими, хто після початку повномасштабного вторгнення простягнув нам руку допомоги, адже вони пам’ятають та безмежно поважають своє коріння і свою історію. Ми й надалі будемо робити все, щоб укріпити зв’язки між нами! Від усієї душі бажаю всім міцного здоров’я, якнайшвидшої Перемоги й всього найкращого!».
Також, Вікторія Дмитрівна подякувала каденції депутатів Саратської селищної ради на чолі з Віктором Олександровичем Лохматовим, завдяки яким у селищі Сарата встановлено пам’ятник засновнику селища Сарата та ми зараз маємо змогу шанувати нашу історію та розповідати дітям про наше коріння.
Цей ювілей не лише вшанував пам’ять про видатну особистість, але й став нагадуванням про важливість єдності та підтримки у непрості часи. Пам’ятаючи про своє минуле, громада Сарати продовжить рухатися вперед, зміцнюючи свої корені та традиції.