28 жовтня — День визволення України від нацистських загарбників

Дорогі жителі громади!
28 жовтня нинішнього року ми відзначаємо визначну дату в історії України — 80-ту річницю звільнення України від гітлерівських окупантів. Цього дня українське суспільство з почуттям безмежної вдячності віддає данину поваги ветеранам, яких залишилося в живих зовсім мало, і схиляє голови перед світлою пам’яттю загиблих визволителів, підпільників, партизанів, всіх, хто пожертвував собою задля розгрому віроломної гітлерівської навали. Ми всі в неоплатному боргу перед цими людьми.
Ми також уславлюємо покоління минулих років, які в дорослому і дитячому віці пережили лихоліття найжорстокішої і найкровопролитнішої війни, важкою працею наближали Перемогу, вступали у доросле життя в зруйнованій ворогом країні, підіймали Україну з руїн, відбудовували мирне життя в містах і селах. Багато цих людей вже відійшли у вічність, але їх трудовий подвиг живе в пам’яті народу.
Днем початку нацистського вторгнення стало 22 червня 1941 року. Давно це було, але й сьогодні страшно уявити як здригалася від вибухів артилерійських снарядів і авіабомб рідна земля. Високо в небо здіймалися полум’я і дим, а люди ховалися по погребах та підвалах. Наша Вітчизна горіла у вогні 1225 днів і ночей.
Міста, промисловість, землеробство та населення жодної іншої європейської країни не зазнали таких тяжких втрат, яких зазнала Україна. Німецькі окупанти змушували українців до рабської праці, катували та морили голодом, вивозили працювати на чужину, розстрілювали й спалювали цілими селами, заганяли у гетто і знищували євреїв. Ті, хто уник насильницької смерті, часто гинули від голоду, холоду, тяжкої праці та хвороб.
Безповоротні людські втрати України у Другій світовій війні становлять понад 10 мільйонів життів.
Час розплати для нацистських нелюдів настав у 1943-1944 роках, коли відбулися найбільш значущі наступально-визвольні операції. Діючі війська, при активній підтримці партизанів і місцевого населення, звільняли клаптик за клаптиком рідну землю — місто за містом, село за селом, вулицю за вулицею, будинок за будинком. В боях за Україну гинули та помирали від ран молоді й літні захисники. До кінця 1943 року було звільнено 11 областей. 28 жовтня 1944 року визволителі вийшли на сучасний західний кордон України і остаточно видворили ворога з території нашої країни. Тоді український народ зробив визначний внесок не лише у звільнення України, а й усієї Європи.
Ті, хто пережив воєнне пекло, розповідали про це своїм дітям і внукам. А ми повинні розповідати і своїм, і чужим, щоб у всьому світі знали, яка то біда — війна. Це наш священний обов’язок.
Та, на жаль, Україна знову в полум’ї війни. Лихо прийшло звідки його не чекали. Країна, якій невідомо хто привив рашизм, яку ми звикли вважати дружньою і з якою значна частина українців пов’язана родинними зв’язками, завдала нам підлого удару в спину. І знову горе і сльози, знову діти війни, смерть, каліцтво, розруха, знищення інфраструктури. Й знову українцям довелося стати на захист своєї Батьківщини, її свободи та територіальної цілісності.
Сучасні захисники України виявились гідними слави воїнів сорокових років. Вони так само стійко долають потужний натиск ворога, проявляючи героїзм, мужність та силу духу, і так само віддають свої життя заради нашої спільної Перемоги. Честь і слава Героям минулої війни і тим, хто захищає нашу країну від російських ординців сьогодні.
80-та річниця визволення України від нацистських загарбників — це невмируща пам’ять про велич подвигу народу, про нездоланну міць та самовідданість людей. Щиро вітаю всіх з нагоди цієї пам’ятної дати і бажаю здоров’я, добробуту, мирного неба та Перемоги!
Зичу в країні вільній жити і свободою цією всім серцем дорожити!

Слава Україні!
Героям слава!

З повагою
Новоархангельський селищний голова
Юрій Шамановський.