Київ

Київська область

Path

Path

Path

Path

Path

Path

Крим

Path

Path

Path

Path

Херсонська область

Запорізька область

Харківська область

Донецька область

Луганська область

Path

Path

Миколаївська область

Кіровоградська область

Полтавська область

Дніпропетровська область

Чернігівська область

Сумська область

Вінницька область

Черкаська область

Одеська область

Рівенська область

Хмельницька область

Житомирська область

Львівська область

Волинська область

Івано-Франківська область

Закарпатська область

Чернівецька область

Тернопільська область

Ukraine

9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 377 77 77 
Hold
CTRL
to Zoom
Відкрити/Закрити Фільтри

Новини Грабовецько-Дулібівська ОТГ

Андрій-Григорій Трух: Невідомий автор “Червоної калини”


Дізнайтеся більше у відео

🇺🇦 Незборимий дух у самовідданному служінні: про співавтора пісні «Ой, у лузі червона калина»

🗓 19 лютого ми відзначаємо 131-річницю від дня народження отця Андрія-Григорія Труха, уродженця села Гірного Стрийського повіту (тепер Грабовецько-Дулібівська громада), який разом зі Степаном Чарнецьким із Тернопільщини є співавтором культової пісні усіх українців «Ой, у лузі червона калина похилилася…»

💭 Пані Галина — пенсіонерка, за фахом — філолог, походить зі села Чишки колишнього Золочівського району на Львівщині. Її мати була зв’язковою УПА на псевдо «Фаїлка». Відбувала покарання у трьох радянських тюрмах, була заслана у Сибір. Незважаючи на суворі виверти долі, боролася навчити піснею, співала в очі катам. Вважала пісню зброєю проти ворога. Серед інших наспівувала і «Ой, у лузі червона калина…»

«Донька бандерівки» від 1989 року живе за океаном. Весь цей час досліджує історію перших українських поселенців у Канаді. Зокрема, вивчає життя і творчий шлях знаменитого композитора, диригента Олександра Кошиця. У пожовклих від часу емігрантських виданнях, які отримала у спадок від переселенців, натрапила і на згадку про отця Андрія-Григорія Труха, який проводив місіонерську діяльність у США та Канаді. У домашній бібліотеці ця українка зберігає співаник 1926 року, в якому є текст його пісні «Ой, у лузі…»

А кілька років тому, відвідавши могилу свого діда та мами на парафіяльному цвинтарі Пресвятої родини у Вінніпезі, пані Галина випадково побачила надгробну кам’яну плиту із прізвищем Трух. Звірила дати народження і смерті — сумнівів не було: тут покоїться один із творців популярної пісні-гімну, яку нині виконують не тільки в Україні.

Рік назад пані Галина знову побувала на місці вічного спочинку отця Андрія-Григорія Труха у Вінніпезі. Поклала квіти, почула синє-жовту стрічку і поставила український прапорець. А потім переслала редакції газети «Високий Замок» знайдені матеріали про життя і творчість Андрія-Григорія Труха — щоб редакція розповіла про це своїм читачам. Вважає, що добра пам’ять — це найкраще, що може залишити по собі людина.

Тож називають Григорієм, мама — Андрієм
Цікава історія подвижничого імені ієромонаха Труха. Під час обряду хрещення його називали Григорієм — на цю наполегливість батька, який хотів сина-первістка звали так, як і його дідуся. А от від мами майбутнього священика намагалася дати новонародженому ім’я свого тата — Андрій. Через ці батьків намагалися трохи посварилися. Приміром їх сина. Коли у 1920 році вчорашній січовий стрілець Григорій Трух вступив до Василіянського чину, то взяв собі ще й друге ім’я — Андрій.

💬 Не менш цікава історія співавторства Андрія-Григорія Труха у створенні пісні «Ой, у лузі…» Про неї розповідав у спогадах, написаних до свого 50-річчя. А процитував її ієромонах Прокопій Лотоцький у нарисі про духовного побратима:

«Коли одного дня місяця серпня, 1914 року, ми мали збірку на площі Бурси в Стрию, я почув, як мій сусід у ряді, Іваницький, підспівував собі гарну пісню, що мені дуже сподобалась, і її він навчився від артистів Львівського театру «Українська Бесіда». На мою просьбу він переспівав кілька разів одну строфу тієї пісні, і я навчився її напам’ять. Ці слова так дуже підходили до тодішнього нашого становища і так висказували всю нашу стрілецьку ідею, що я повторював собі ту чарівну строфу раз у раз, а як наступного дня ми вийшли знову на вправи, я сів перед Бурсою коло столика і склав ще три нові додатки строфи, що разом створили ту славну «Червону Калину…»

✍️ Ось вони, рядки, дописані Андрієм-Григорієм Трухом (правопис і стилістика автора збережено):

«Машерують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів українців з московських кайданів.
А ми наших братів українців визволимо,
А ми нашу славну Україну гей-гей розвеселимо!»

Коментарі