127 км/год. Така швидкість руху автівки на автомагістралі. З такою ж “летів”  і скелетоніст Ярослав Лавренюк крижаною трасою на змаганнях у Південній Кореї в січні цього року.

16-річний спортсмен із Житомира —  перший медаліст зі скелетону в історії Юнацьких Олімпійських ігор. Срібну медаль для України Ярослав здобув з такими результатами: 52, 89 с — перший заїзд, 52, 78 с — другий. Трек рекорд — 50 с.

І це, зі слів вимогливого до себе скелетоніста, — ще не дуже швидко, й рухатися йому є куди. Та невелика різниця у часі заїздів — це важливо. І вдалими вони були ще завдяки тактиці,  випрацьованій його командою за результатами попередніх змагань.

“Ми зрозуміли, що саме другий заїзд є дуже важливим. У  перший я приїхав третім, а в другому вже зміг обігнати корейця і посісти друге місце,” — розкриває секрети віцечемпіон.

 За сумою двох заїздів на одну секунду поступився Ярослав чемпіону Емілсу Індріксонсу з Латвії. Та одна секунда — це багато, коли час вимірюється у десятих і сотих  її долях.

Скелетон не має керма. Своїм спуском спортсмен, що лежить долілиць, керує за допомогою спеціальних шипів, зроблених на носках черевиків. Ярослав показує своє екіпірування:

“Це ось шолом. А ось — змагальні шиповки. Є ще тренувальні“, — про спеціальне взуття з гострими шипами. У такому він і “біжить” по льоду…

Його професійна кар’єра розпочалася у жовтні  2021- го. Каже, у скелетон закохався не відразу, бо на першому тренуванні впав. І  таких падінь у його спортивному досвіді з понад 700 заїздами всього було п’ять. І все ж ті перші в його житті спуски льодовими треками у Латвії залишили неймовірні враження. 

А потім — виступи в Німеччині, Латвії, Америці, Норвегії, Кореї, Австрії.   8 світових трас Ярослав уже випробував. В Кореї — найулюбленіша, хоч і складна технічно.

Два наступних роки будуть важкими для скелетоніста. Попереду  — дорослі Олімпійські ігри та плідна підготовка до них. На той час йому буде 18, інші ж учасники матимуть перевагу у досвіді катання. Та рішучий спортсмен  налаштований працювати вдвічі сильніше:

“Буду їхати ще швидше, стартувати ще швидше. У нас все вдасться. Я вірю..”

Поруч з ним на змаганнях його батько.Сергій Лавренюк заради спортивної кар’єри сина став тренером зі скелетону. Тому ця історія — і про родину, що дивиться в один бік, підтримує сина та  вкладається в нього…

Фото: Ігор Косташ та з особистого архіву Ярослава Лавренюка