«Мамо, борись за мене. Я – живий!», – ці слова, сповнені болем і надією, лунають у серці Ірини Католіченко, матері 24-річного військового моряка Володимира, який вже більше трьох років вважається зниклим безвісти. Сім’я не втрачає віри та продовжує боротьбу за його повернення.

«Мамо, борись за мене. Я – живий!» – саме так волає материнська душа Ірини Католіченко. Її син, Володимир, мужній військовий моряк, зник понад три роки тому. Незважаючи на час, що минув, Ірина не втрачає надії знайти його живим. Пошуки Володимира тривають, і кожна звістка, кожна зачіпка ретельно перевіряється. Мати вірить, що її син живий і чекає на допомогу. Військовий моряк Володимир – символ незламності українського духу. Його історія – це історія боротьби за життя, за правду, за повернення додому. Рідні, друзі та побратими продовжують вірити в диво та роблять все можливе, щоб Володимир повернувся додому. Підтримка небайдужих людей дає сили родині не опускати руки та йти до кінця. Відомості про зниклих безвісти військових моряків – це завжди трагедія для їхніх родин та близьких. Тому важливо пам’ятати про кожного з них та не припиняти пошуки до тих пір, поки не буде встановлено правду. Ірина Католіченко закликає всіх небайдужих долучитися до пошуків її сина Володимира. Будь-яка інформація може бути важливою та допомогти повернути його додому. Віра, надія та підтримка – це те, що допомагає рідним зниклих безвісти не втрачати надію та боротися за своїх близьких. Військовий моряк Володимир обов’язково повернеться додому! Ми віримо в це і робимо все можливе, щоб ця мрія стала реальністю. Слава Україні! Героям Слава!