Навіть у найскладніші часи, коли наша країна переживає війну, ми ніколи не забуваємо про страшні трагедії минулого. Трагедія Бабиного Яру та жахіття Голокосту назавжди закарбувалися в нашій пам’яті як свідчення того, наскільки небезпечним є мовчання перед обличчям агресії. Світ, що був занадто повільним і спостерігав, як фашисти розгортали свою жорстокість, не зміг запобігти мільйонам смертей. І сьогодні, коли Росія чинить агресію проти України, трагедія Бабиного Яру стає гірким нагадуванням про те, чому міжнародна спільнота не може залишатися осторонь, вдаючи, що нічого не відбувається.

Сьогодні, вшановуючи 84-ті роковини трагічних подій у Бабиному Яру, ми схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто став жертвою масових нацистських розстрілів. За часів окупації, у цьому страшному місці, нацисти позбавили життя близько ста тисяч людей. Ця цифра вражає до глибини душі, адже серед жертв була майже вся єврейська громада Києва, а також представники багатьох інших національностей, які мешкали в Україні. Бабин Яр став символом жорстокості, нелюдяності та втрати, яка спіткала багато сімей.

Історія Бабиного Яру та Голокосту вчить нас бути пильними та рішучими. Вона показує, що агресію не можна толерувати, а зло має бути зупинене. Кожен українець, кожен громадянин світу, хто пам’ятає про ці страшні уроки історії, повинен стояти на захисті миру та справедливості. Ми не маємо права допустити, щоб подібні трагедії повторилися. Тому так важливо сьогодні, в умовах нової російської агресії, об’єднуватися та давати рішучу відсіч ворогу, не дозволяючи йому поширювати своє нищівне вплив.

Вічна пам’ять усім невинно убієнним жертвам. Нехай їхня пам’ять надихає нас на боротьбу за вільне та безпечне майбутнє.