Національна комісія зі стандартів державної мови 26 лютого 2026 року на своєму засіданні схвалила ІІ редакцію стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності». Цей важливий документ, підготовлений експертною групою протягом 2025 року за ініціативи Радниці — уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної, спрямований на формування та вдосконалення комунікації в суспільстві. Після схвалення Комісія надіслала стандарт до Інституту української мови НАН України та інших наукових установ для надання висновків, що підкреслює його наукову обґрунтованість та важливість для розвитку української мови.

Стандарт державної мови покликаний унормувати та систематизувати терміни й визначення у сфері безбар’єрності. Його мета — розширити коректне застосування цих понять у публічній комунікації, усунути суперечливі або застарілі трактування, забезпечуючи тим самим єдине розуміння термінології безбар’єрності. Це сприяє створенню більш інклюзивного мовного середовища.

Чому це рішення має практичне значення

Інституційна єдність — це ключовий аспект, який забезпечує єдина термінологічна база. Вона встановлює спільні правила для органів влади, сфери освіти, медіа й комунікаційних команд. Коли поняття визначені однозначно, зменшується ризик помилок у документах, оголошеннях, довідках, публічних повідомленнях і сервісних інструкціях. Це безпосередньо впливає на ефективність державної служби та взаємодію громадян із владою.

Трансформація сприйняття та людиноцентрична мова. Перехід від «дефіцитарних» формулювань до поважної, недискримінаційної, людиноцентричної лексики впливає не лише на тексти — він змінює суспільні установки та культуру взаємодії в громадах. Саме так працює безбар’єрність: як норма щоденної комунікації, у якій гідність людини — базова цінність. Це свідчить про глибокий вплив мови на формування суспільних норм.

Практика впровадження безбар’єрності. Мова — це потужний інструмент, через який громадяни взаємодіють із державою: у ЦНАПах, медичних закладах, освітніх установах, соціальних службах. Стандарт допомагає вибудовувати комунікацію так, щоб вона була зрозумілою, коректною та не відтворювала стигму. Це прямий шлях до покращення якості надання послуг.

Як наголошувала Тетяна Ломакіна під час представлення напрацювань у цій сфері, мова безбар’єрності — це не лише про формулювання, а й про зміну мислення, що є фундаментальним для побудови інклюзивного суспільства.

Під час підготовки робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій було враховано, щодо частини зроблено висновок про їх розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку. Це демонструє відкритість процесу до громадськості та експертної спільноти.

Відповідно до обсягу повноважень робочої групи було вдосконалено структуру правопису, зроблено редакційні та технічні виправлення, а також видалено в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора. Зміни в ньому не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів, але сприятимуть більш коректному використанню термінології безбар’єрності.

Комісія вбачає потребу в подальшій роботі над правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань, що підкреслює динамічність процесу розвитку мови та термінології.