10 березня 2026 року – шість років від дня трагічної загибелі нашого земляка, молодшого сержанта Віктора Солтиса, командира бойової машини – командира відділення 131-го окремого розвідувального батальйону. Його життя, сповнене відваги та самовідданості, обірвалося в бою поблизу Пісків Ясинуватського району Донецької області. Це сталося, коли протитанкова керована ракета ворога влучила у вантажівку ГАЗ-66, на якій він виконував бойове завдання. Той березневий день назавжди закарбувався в історії як день втрати мужнього воїна, який став на захист рідної землі від агресора.

За виняткову мужність та героїзм, проявлені під час виконання військового обов’язку, Указом Президента України №177/2020 Віктора Солтиса було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Улітку 2020 року ця висока нагорода була вручена його матері, Наталії Манзюк, як символ вдячності держави за подвиг сина.

Віктор Солтис загинув за Україну. Він загинув за кожного з нас, за нашу свободу та незалежність. Його ім’я, як і імена всіх полеглих героїв, назавжди залишаться в наших серцях. Ми пам’ятаємо їхню жертву, їхню незламність та їхню любов до Батьківщини. Навіть у найважчі часи, пам’ять про таких людей дає нам сили йти вперед, боротися за майбутнє та будувати мирну країну.

Вічна пам’ять Герою.