Ящур – це небезпечне вірусне захворювання з високим ступенем заразності, яке переважно вражає свійських тварин, зокрема велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних. Незважаючи на це, дикі тварини, такі як олені, козулі, лосі та дикі кабани, також можуть стати його жертвами. Важливо знати, що ящур може передаватися і людям.

Зараження людини відбувається найчастіше при вживанні незнезараженого молока від хворих тварин або продуктів його переробки. Рідше інфекція передається через м’ясо. Існує також можливість прямої передачі вірусу повітряно-крапельним шляхом при тісному контакті з хворою твариною. Люди, що захворіли, можуть виділяти вірус протягом 24-48 годин.

Клінічні ознаки ящуру у тварин включають надмірну слинотечу, появу невеликих круглих або овальних виразок (афт) на слизовій оболонці рота, ерозії на слизовій ротової порожнини та язику, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту. У новонародженого молодняку хвороба може протікати дуже гостро, часто призводячи до загибелі тварин без утворення видимих афт. У дорослих тварин хвороба може повторюватися з менш вираженими симптомами.

Основним джерелом інфекції є як хворі на ящур тварини, так і ті, що перебувають у прихованому (інкубаційному) періоді. Вірус поширюється через дихання, слину, носовий слиз, лімфу з уражених ділянок, молоко, сечу та фекалії.

Шляхи зараження включають:

• Безпосередній контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Вірус виділяється через дихання, слину, фекалії, сечу, молоко та сперму, причому заразність може проявлятися за 4 дні до появи перших симптомів.
• Вживання заражених продуктів тваринного походження, таких як необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко.
• Контакт із забрудненим одягом, взуттям, обладнанням, кормами (сіно), водою або біопрепаратами.
• Передача вірусу повітряно-крапельним шляхом, особливо за низьких температур та високої вологості.

Інкубаційний період для великої рогатої худоби становить від 7 до 14 днів, а для інших сприйнятливих тварин – до 21 дня. Тяжкість перебігу хвороби залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи тварин.

Ящур має тенденцію до швидкого поширення, спричиняючи високу смертність серед молодняку та поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин.

Заходи профілактики захворювання тварин:

• Суворий контроль доступу до стада: обмеження відвідування ферм сторонніми особами та дезінфекція в’їжджаючих транспортних засобів.
• Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
• Обов’язковий карантин при переміщенні тварин.
• Належна утилізація гною, сміття та трупів тварин на спеціально відведених місцях.
• Користувачі мисливських угідь повинні негайно повідомляти Вишгородську районну державну лікарню ветеринарної медицини про виявлення трупів диких парнокопитних.

При виявленні ознак захворювання, незвичної поведінки тварин або їх масової загибелі, необхідно терміново звернутися до Вишгородської районної державної лікарні ветеринарної медицини або управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини за телефонами: 04596 – 3 11 60; 04591 – 5 13 93; 095 162 94 60; 096 432 25 28.

В Україні останній випадок ящуру був зафіксований у 1988 році. З 1992 року країна має статус вільної від вакцинації проти ящуру, тому вакцинація тварин не проводиться.