БАЙДУЖІСТЬ = ЗРАДА

Це правда, яку ми не можемо ігнорувати.

Друзі, мушу сказати відверто: сьогодні мені соромно за частину депутатів нашої селищної ради.
І справа не в політичних суперечках чи різних поглядах, а в людській байдужості й свідомому саботажі роботи ради під час війни.

На останню сесію, яку ми скликали ТЕРМІНОВО ОНЛАЙН, щоб передати нашим військовим автомобіль, частина депутатів просто не з’явилася.

Цей автомобіль призначений для бригади, де воюють наші земляки –
Максим Кожем’яченко, Дмитро Денисюк, Руслан Бєліков, Сергій Смірнов, Сергій Герасименко, Володимир Духовський та інші.

Вони – наші сусіди, наші друзі, наші захисники.
І це авто може врятувати не лише їхні життя, а й життя їхніх побратимів і мирних мешканців, адже його призначення – знищення ворожих БПЛА.

Та навіть такий аргумент, про який усі знали, не став достатньо вагомим.
Хтось «на роботі», хтось «у справах», хтось просто промовчав.
У когось образи, у когось власні інтереси.

Але коли двоє наших депутатів на фронті, двоє – за кордоном, ще двоє склали повноваження,
кожен, хто залишається, має подвійну відповідальність перед громадою.

Бо рішення ради – це не про політику.
Це про людей, про захист, про допомогу військовим, про життя наших мешканців.

Дякую тим депутатам, які розуміють, для чого їх обрали,
і завдяки кому онлайн-сесія все ж відбулася.
Ваша позиція – це справжнє служіння громаді.

А тим, хто свідомо зриває сесії, – нехай буде соромно.

Серед таких:
ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВ – за каденцію на сесіях був лічені рази;
НІНА ЯКОВЕНКО – «завжди на роботі»;
ОКСАНА ЄВТУШЕНКО – для якої особисті образи виявилися важливішими;
ЛІДІЯ КОРЯКІНА – постійно шукає причини не прийти;
РУСЛАН ШПИТКОВСЬКИЙ – колишній член ДФТГ, нині ігнорує сесії.

Ми можемо мати різні погляди,
але коли йдеться про оборону й допомогу військовим – ми повинні бути єдині.

Вони щодня ризикують життям заради нас.
Наш обов’язок – допомагати!

Закликаю кожного депутата згадати, для чого вас обирали:
не для особистих інтересів, а щоб служити людям.
Відвідувати сесії – це ваш обов’язок, а не вибір.