ВІЧНИЙ СПОКІЙ ТАМ, ДЕ НЕМА ВІЙНИ…

Сьогодні Білківська громада в зажурі. Ми втратили Героя – мужнього захисника нашого спокою в тилу. Він йшов у бій, щоб ми безпечно могли зустрічати світанки й займатися своїми справами, щоб майбутні активні покоління не знали, що таке війна, не згадували будні похмурими, якими їх робить агресор.

Нині провели в останню дорогу сержанта Івана Петровича Попюрканича з Білок — стрільця 2 єгерського взводу, 8 єгерської роти, 3 єгерського батальйону. Він народився 30 травня 1972 року. Його життя не було легким. До війська призвали влітку 2022 року. Захисник побував у багатьох гарячих точках російсько-української війни. Він неодноразово зазнавав поранень і продовжував боротися з ворогом, недугами, слабкостями і демонстрував мужність. Був визнаний загиблим 1 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання в с. Новоукраїнка Покровського району Донецької області.

Ніхто з рідних і близьких вже не пізнає його обіймів як символу єднання родини. Жорстокий агресор обірвав його плани в розквіті сил. Рідні не знатимуть більше його тепла й любові. Він житиме тільки у їх спогадах та буде у вічній пам’яті усіх свідомих громадян.

Земляки зустрічали Героя навколішки, із болем у серці, квітами й запаленими лампадками. Відспівали його в греко-католицькому храмі Успіння Пресвятої Богородиці в Білках і поховали на кладовищі в присілку Телятинець. Чин похорону очолив настоятель згаданого храму о. Віталій Шелемба.

Участь в похоронній процесії взяв й Білківський сільський голова Василь Зейкан.

Немає слів, щоб описати біль втрати, який сьогодні розділяє кожен із нас. А рідним, на жаль, жити з цим болем усе життя.
Вічна пам’ять!