Вчора у Ярмолинцях зустріли нашого земляка Павла Демчука, після 4-х місяців реабілітації, який повернувся з ворожого полону після більш ніж трьох років неволі.

Зустріч відбулася щиро та тепло: із запашним українським хлібом на вишитому рушнику, квітами, обіймами та посмішками. Особливо зворушило те, що багато мешканців громади, які особисто не були знайомі з Павлом, принесли символічні подарунки – солодощі, сувеніри, патріотичні дрібнички. Кожен хотів поділитися частинкою тепла, підтримки та вдячності. Це була по-справжньому родинна атмосфера.

Історія Павла – важка й водночас сповнена сили духу. Понад три з половиною роки він провів у московському полоні, але не втратив віри та надії повернутися додому. І сьогодні це повернення стало реальністю.

Одним із найочікуваніших моментів стало те, коли Павло власноруч зняв свою світлину зі «Стіни Надії». Нехай таких моментів у нашій громаді буде дедалі більше, і наші воїни повертаються додому якнайчастіше.

Традиційно відбулася хода вулицями селища. Квіти, які люди принесли Павлові, він поклав біля банерів загиблих Героїв, вшановуючи їхню пам’ять та подвиг.

Після зустрічі було спільне фото та розмови з рідними зниклих безвісти, які продовжують шукати інформацію про своїх близьких і тримаються за кожну можливість дізнатися бодай щось.

Бажаємо Павлові швидкого одужання й відновлення, адже він і досі проходить лікування після поранення та пережитих катувань.
Хай «Стіна Надії» з кожним днем має все менше портретів.

Висловлюємо вдячність Наталії Беренді за її щоденну невтомну працю та підтримку родин полонених і зниклих безвісти.
Нехай нас усіх підтримує віра в Божу справедливість і скоре повернення кожного Захисника додому.