Війна забрала життя нашого земляка, сина, батька та справжнього патріота — Олександра Олександровича Зайця

Заєць Олександр Олександрович народився 24 липня 1981 року в місті Лозова. Тут він зростав, закінчив Лозівський колегіум № 2. З дитинства Олександр мав особливий хист до техніки — любов до автомобілів стала його покликанням, а професія водія, яку він здобув у ПТУ-36 – справою рук. Його знали як життєрадісну та відкриту людину. Робочі будні Олександра були пов’язані з великими підприємствами нашого міста — ЛКМЗ та залізницею, де він завжди залишався надійним колегою та доброю душею колективу.

У березні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України.
Солдат, Заєць Олександр Олександрович, стрілець-помічник гранатометника механізованого батальйону військової частини А4718 загинув 16 травня 2024 року під час виконання бойового завдання у запеклих боях біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Він пішов у вічність у самому розквіті сил, віддавши найдорожче — своє життя — за нашу свободу.

У Олександра залишилися син, батьки та сестра. Немає слів, щоб вгамувати біль їхньої втрати. Лозівська громада висловлює найщиріші співчуття родині загиблого Героя. Ми поділяємо ваше горе і схиляємо коліна перед подвигом Олександра.
Його ім’я навіки вписане в історію нашої громади та всієї України. Його усмішка та любов до життя залишаться у пам’яті кожного, хто його знав.

Вічна пам’ять і слава Герою! Герої не вмирають, поки ми пам’ятаємо їхні імена.