«Він захищав рідну Донеччину і знайшов дім на Харківщині… На щиті повертається Герой Євген Сорокін»

З невимовним болем повідомляємо про загибель нашого захисника, справжнього патріота та воїна за покликанням — Євгена Олександровича Сорокіна.

Його життя — це історія мужності, яка почалася в українській Волновасі. Там Євген народився 23 січня 1991 року, там закінчив школу та здобув фах автомеханіка. Він завжди був людиною справи: після армії пішов рятувати людей до пожежної частини Волновахи. Але коли війна постукала у двері його рідного краю, він змінив форму рятувальника на піксель Збройних Сил України.

З 2019 року Євген пройшов через пекло АТО, а на початку 2021-го свідомо обрав шлях професійного військового, підписавши контракт. Війна забрала у нього рідне місто, яке зараз в окупації, але вона не забрала в нього здатності кохати.

Доля подарувала йому зустріч у Краснопавлівці. Саме тут, серед службових буднів у складі легендарної 93-ї бригади, він зустрів свою Вікторію. У 2022 році вони побралися, а згодом у них народилася донечка Єлизавета — його гордість, його сенс життя.

Євген був універсальним воїном: від майстерного оператора безпілотників до сапера 91-го Охтирського полку підтримки. Його робота була титанічною — він очищав українську землю від ворожого заліза, щоб інші могли жити.

Трагедія сталася біля Слов’янська. Ворожий FPV-дрон поцілив у позиції, завдавши Євгену тяжких поранень. Лікарі Харківської обласної лікарні виривали його з лап смерті, але 13 січня 2026 року серце Героя зупинилося.

Це втрата, яку неможливо осягнути. Євген був єдиним сином, єдиним онуком та єдиним племінником. Найбільший біль додає те, що його батьки та рідні зараз залишаються в окупації.

У Євгена залишилося двоє діток, які зростатимуть на розповідях про те, що їхній тато був титаном, на якому трималася наша свобода.

Висловлюємо найщиріші співчуття дружині Вікторії, дітям та всій родині.

Лозівщина сумує разом з вами.

Вічна пам’ять! Слава Герою!