В Україні триває Міжнародна акція “16 днів проти насильства”.

Чому важливо про це говорити зараз?
На четвертому році повномасштабної війни українське суспільство продовжує жити в умовах постійної втоми, стресу та невизначеності: кожен другий має хронічне погіршення сну, майже половина — емоційну нестабільність, дратівливість і тривогу.
Проте, домашнє насильство не виправдовує ні втома, ні стрес, ні війна, ні складні обставини.

Яким буває домашнє насильство?
Щороку Національна поліція України фіксує десятки тисяч випадків домашнього насильства. Лише за десять місяців 2025 року до Національної поліції надійшло понад 103 тисячі заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства, з них 3,7 тисячі – подані дітьми.
Але ми розуміємо: реальна цифра завжди більша. Частина людей боїться звертатися. Частина не розуміє, що переживає саме домашнє насильство.

Тому потрібно говорити про те, що насильство має різні форми:

– фізичне – удари, штовхання, заподіяння болю;
– психологічне – приниження, погрози, контроль, залякування;
– економічне – позбавлення фінансів, обмеження в доступі до ресурсів;
– сексуальне – будь-які дії сексуального характеру без згоди.
Домашнє насильство – там, де мали б бути довіра, підтримка і любов.
Всі ці прояви – правопорушення, які руйнують життя, здоров’я, родини.

Важливість акції “16 днів проти насильства”
Суспільство має побачити масштаб проблеми. Люди мають знати: вихід є, допомога є, закон працює. Україна системно вдосконалює законодавство у сфері протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству. І саме ці кроки стали фундаментом для реальних змін.

Одним із ключових нововведень стало чітке розмежування статей щодо насильства в законодавстві. Це не просто технічні зміни – вони суттєво впливають на роботу поліцейських, прокурорів і судів. Зараз закон чітко визначає, що є домашнє насильство, а що – інші види правопорушень.
Так, поліцейськими майже у 80 % випадків від загальної кількості зареєстрованих звернень задокументовано адміністративні правопорушення за статтею 173-2 (Вчинення домашнього насильства) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Величезна частина роботи з протидії домашньому насильству – давати людям сміливість не мовчати. Підтримувати тих, хто зважився сказати “мені потрібна допомога”. Пояснювати, що звернення в поліцію – це не сором, а вибір на користь життя. Жодна людина не повинна залишатися сам на сам із насильством.

Суспільство, яке нетерпиме до насильства, є по-справжньому сильним. Антонівська громада закликає кожного: будьте уважними, будьте небайдужими, не проходьте повз. Бо інколи саме ваша дія може стати для когось початком нового, безпечного життя.

Куди можна звернутися по допомогу:
📞 Національна поліція — 112
📞 Національна гаряча лінія протидії домашньому насильству:
0 800 500 335 (зі стаціонарних), 116 123 (з мобільних)
📞 Урядова “гаряча лінія” — 1547
📞 Національна дитяча гаряча лінія:
0 800 500 225 (зі стаціонарних), 116 111 (з мобільних)
📞 Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103