Герої, які боронять нашу свободу

Безумовно всі військові, які сьогодні захищають нашу країну від лютого ворога — Герої. Але вони не міфічні істоти чи чужі чоловіки і жінки. Вони – наші рідні, друзі, сусіди, колеги, знайомі. Це ті хлопці і дівчата, з якими ще недавно вітався на вулиці, а сьогодні вони мужньо зі зброєю в руках боронять рідну землю.
Одним із них є житель села Соколівське Сергій Долгий. Майже чотири роки він тримає фронт на найгарячіших напрямках — Харківщина, Сумщина, Курська операція, нині — Донеччина. Мужність і відвагу нашого земляка гідно оцінило командування, Сергій Долгий має ряд відзнак, серед яких “Золотий хрест”, “Хрест пошани”, “Захисникам Лугащини”, “За мужність” ІІ і ІІІ ступенів, “За хоробрість”, “За звитягу”, “За оборону України”. Як змінив життєвий шлях з підприємця на військового і чому пішов на фронт, розповіла його дружина Анна Долга.
– Сергію 31 рік, з них 13 — ми разом. Маємо двох чудових синочків 11 і 9 років. Сергій народився у селі Сасівка Кропивницького району, а згодом його родина переїхала у Соколівське, тут ми познайомилися і одружилися, – розповідає Анна. – Чоловік був підприємцем, займався вантажними перевезеннями.
Від мирної роботи Сергія відірвала велика війна. Сказав, що не може спокійно спостерігати, як ворог знищує українців і плюндрує країну. У грудні 2022 року добровільно став до лав ЗСУ. З того часу він побував на найгарячіших напрямках фронту.
– Він розпочав свою службу як простий солдат. Та завдяки силі духу, самовідданості та незламній вірі у свою справу виріс до звання старшого сержанта. Це визнання його професіоналізму, лідерства та готовності бути першим там, де найважче. Побратими дали йому позивний “Ведмідь”, бо йому пасує це ім’я, а ще й тому, що він справді дуже сильний і надійний, – розповідає дружина захисника. – За відвагу, стійкість та неймовірну мужність він отримав заслужені нагороди. Кожна з них — нагадування, який шлях він пройшов, скільки рішень прийняв, скільки життів захистив.
Та поза військовою службою Сергій Долгий — гарний батько, який дарує своїм синам любов, підтримку і є прикладом справжньої сили, чудовий чоловік, для якого родина є найбільшою цінністю і найсильнішою мотивацією повертатися додому.
– За весь час служби Сергій лише один раз приходив додому відпустку. Хлопчики тоді так раділи, що не відходили від тата ні на хвилину. Мама тоді для них просто перестала існувати, але я тільки раділа цьому, бо бачу, як вони сумують за татом. Найбільше їхнє бажання, щоб тато скоріше повернувся додому. Про це мрію і я, – каже Анна і додає: батько ж найбільше хоче, щоб його сини не бачили у своєму житті страхіття, яке несе війна.
Для своєї родини Сергій Долгий – справжній Герой, бо вони точно знають, що мужність — це не гучні слова, а щоденні вчинки, зроблені під гуркіт обстрілів і подих небезпеки. Рідні пишаються своїм захисником і дякують за кожен день, коли він стоїть на захисті країни і майбутнього своїх дітей.
Пишаються своїм земляком і жителі Соколівської громади, як і всіма воїнами, які сьогодні боронять рідну землю від російських окупантів, і дякують за захист. Усіх чекаємо додому з перемогою, живими і здоровими.