🇺🇦 Гордість Теофіпольської громади

До Теофіпольської селищної ради надійшов лист-подяка від командування військової частини за службу нашого земляка — Сергія Іванюка.

У листі — не просто слова вдячності. У ньому — повага, визнання і щира гордість за воїна, який сьогодні боронить Україну там, де найважче.

«Сергій Іванюк проходить через найзапекліші бої, демонструючи незламність духу, витривалість і дисципліну. Він — справжній патріот, для якого любов до Батьківщини не є просто гучними словами, а щоденним вибором і відповідальністю.

Рішучий, вольовий, відданий своїй справі — він є прикладом для побратимів і для всіх нас.

Саме такі воїни наближають Перемогу, дають віру, тримають фронт і змушують нас із гордістю говорити: ми — українці» — зазначено у документі.

Сергій Іванюк народився 31 березня 1983 року у селі Шибена. Тут минуло його дитинство. У 1989 році пішов до першого класу Теофіпольської ЗОШ №2. Після її закінчення навчався у Теофіпольському професійному училищі №34, де здобув фах тракториста-машиніста, слюсаря-ремонтника. Професію, яка вчить відповідальності, витривалості та роботи на результат — якостей, які згодом стали основою його військового характеру.

15 листопада 2001 року Сергій був призваний на строкову військову службу, яку проходив у військах спеціального призначення. Повернувшись до мирного життя, працював у службі охорони цукрового заводу, згодом — монтером колії залізничної станції ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод».

Одружений, виховує двох дітей.

05 травня 2023 року Сергій Іванюк знову одягнув військову форму — вже як воїн Збройних Сил України. І до цього часу мужньо захищає рідну землю.

Теофіпольська громада пишається своїм Захисником і дякує за мужність, службу та вірність Україні.
Окрема подяка — родині Сергія. За терпіння, підтримку, віру і силу чекати. Саме завдяки таким сім’ям наші Захисники мають заради чого стояти до кінця.

Сергій Іванюк — гідний син Теофіпольської громади, воїн, яким ми щиро пишаємося. Саме такі люди наближають Перемогу, тримають країну і дають нам надію на майбутнє.

Низький уклін за службу. Дякуємо за захист. Чекаємо вдома з Перемогою.