Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути, якого не можна пробачити. Вкотре нашу громаду заполонив сум за загиблим Героєм, патріотом України.

Відданий військові присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність 26 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області загинув наш Герой-захисник, командир 1 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини А4943, лейтенант АНДРУНЕВИЧ Ігор Михайлович.
Його життя обірвалося на одному з найнебезпечніших напрямків фронту Запоріжжя, де точилися важкі бої, де не вщухають ворожі обстріли, де земля просякнута кров’ю цвіту нації…
Народився Ігор 01 жовтня 1988 року в с. Ралівка. З 1995 року навчався в Ралівській середній школі. В 2006 році після закінчення школи вступив до Національного університету «Львівська політехніка». В 2010 році закінчив військову підготовку в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного отримавши офіцерське звання.

21 липня 2023 року добровольцем був призваний на військову службу.

Захисник України рік і дев’ять місяців вважався безвісти зниклим. Лише тепер вдалось повернути тіло воїна для ідентифікації та поховання.

Всім, хто знав Ігоря, важко повірити в цю втрату. Він завжди був щирою, відкритою, дружелюбною людиною та понад усе любив життя і багато хотів встигнути, але війна стала цьому на заваді, не давши здійснитись мріям.
Сьогодні, зустрічаючи траурний кортеж з тілом загиблого воїна, розуміємо якою страшною ціною дається нам Соборність України.

Кожен загиблий Воїн – це болючий шрам на душі кожного з нас, їх імена назавжди будуть взірцем мужності, патріотизму та незламності.
Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій …
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!