Гірські громади потребують окремої державної підтримки

Результати парламентського контролю показали, що умови життя в гірських громадах суттєво відрізняються від звичних і потребують спеціальних рішень. Тут відстані вимірюються не кілометрами, а годинами. Для дитини дорога до школи може тривати 2–2,5 години в один бік — гірськими стежками, за будь-якої погоди. Похід по хліб, до аптеки чи пошти — це не короткий вихід з дому, а складний маршрут пішки.

У багатьох населених пунктах немає доріг і громадського транспорту. У зимовий період ситуація стає критичною: через сніг та ожеледь дістатися до людей часто можливо лише пішки або снігоходом. Швидка допомога, соціальні служби чи інші екстрені служби інколи фізично не можуть доїхати. Для дітей, людей похилого віку та сімей у складних життєвих обставинах це щоденний ризик.

Саме ці обставини виявлено під час моніторингових візитів. Вони чітко показали системну проблему в організації доступу до освіти, медицини та соціальних послуг у гірських громадах. Робота служб у справах дітей і центрів надання соціальних послуг у таких умовах потребує більшої кількості фахівців, окремого транспортного забезпечення та додаткових ресурсів, адже лише шлях до однієї родини може займати кілька годин в один бік.

Без окремої державної підтримки та спеціальних рішень, які враховують реальні умови життя в горах, забезпечити рівний доступ до прав, допомоги та захисту для мешканців гірських громад неможливо.