ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС У САДКАХ: ПАМ’ЯТАЄМО, ДЯКУЄМО, ВКЛОНЯЄМОСЯ
Сьогодні у Садках Березівської громади відбувся зворушливий мітинг-реквієм, приурочений до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який в Україні щорічно відзначають 14 грудня. Саме Садки, як і деякі інші населені пункти нашої громади, колись стали прихистком для відселених із забруднених зон, і сьогодні залишилося місцем, де особливо гостро відчувається цінність пам’яті.
Участь у заході взяли голова громади Михайло Яромов, працівники старостату та староста округу Ольга Шинкар, завідувач відділу з питань соціального захисту населення Ніна Герасимчук, учні та педагоги місцевого ліцею, колектив та вихованці ЗДО «Ластівка» та найважливіші гості цього дня — ліквідатори Чорнобильської катастрофи, люди, які у 1986 році стали на боротьбу з невидимим ворогом — радіацією. Їхня мужність і сьогодні нагадує нам про те, що українці вже не вперше відстоюють життя ціною власного.
Під час мітингу голова громади Михайло Яромов відзначив, що Чорнобильська трагедія — це не лише дата у календарі. Це наша спільна історія болю та незламності. «У 1986 році Україна пережила війну з невидимим ворогом — з радіацією. І на цю війну стали першими ті, хто сьогодні носить це почесне звання — ліквідатори. Вони пішли туди, де ніхто не знав, що буде завтра; де небезпека вимірювалася не кулями й вибухами, а ризиком власного життя, який не завжди можна було оцінити. Тоді, як і сьогодні, українців підняла одна сила — обов’язок і любов до своєї землі. Сьогодні наші воїни стримують російського агресора на фронті, і кожен день доводять світові, що українська мужність — невичерпна. А 39 років тому таку ж непохитність показали наші співвітчизники-ліквідатори. З різних куточків країни, без вагань, ці мужні та відважні люди стали на захист людей і майбутнього».
Михайло Валентинович також нагадав, що на території нашої громади нині проживають: 38 ліквідаторів, з яких 13 – І категорії, а також близько 500 переселенців, потерпілих від наслідків ЧАЕС, серед них 103 дитини та 10 вдів ліквідаторів. «Кожна з цих цифр — це людська доля, біль, пережиті випробування й водночас незламність»,— наголосив голова. Він також подякував усім ліквідаторам за їхню жертовність, силу духу і за те, що їхній подвиг став щитом для майбутніх поколінь.
Захід доповнила сумна тематична поезія з вуст місцевої ліцеїстки Олександри Рябчук, а спогадами про самі пекельні дні, та як саме усе відбувалося, поділився з присутніми один із ліквідаторів ЧАЕС — Микола Мельник.
На завершення присутні поклали квіти до Меморіалу — як символ подяки та спільної пам’яті про тих, хто ціною власного життя рятував тоді світ від цієї невидимої біди.
Пам’ятаємо. Дякуємо. Шануємо.

Фото Сергія Олефіра