ДОРОГА ЧЕСТІ. ПРОВЕЛИ ГЕРОЯ…

⚫️Сьогодні Меджибізька громада з глибоким болем та шаною провела в останню путь свого захисника — Василя Шинкарука, уродженця села Шрубків, життя якого стало прикладом працьовитості, відповідальності та безмежної любові до України.

🔸З самого ранку люди зібралися, щоб зустріти кортеж із тілом Героя. Вздовж дороги стояла громада: дорослі й діти, тримаючи в руках квіти та державні прапори. Вони схилили голови в знак вдячності та шани людині, що поклала своє життя за мир і майбутнє нашої країни.

🔹Цей живий коридор пам’яті став мовчазним свідченням того, наскільки важливою була його жертва для всіх нас.

📌Василь Васильович народився 26 червня 1969 року в с.Шрубків. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут він уперше пізнав відповідальність і любов до рідної землі. Після завершення школи навчався в Хмельницькому СПТУ №17, де здобув професію слюсаря та водія-тракториста.
У 1987 році був призваний на строкову службу, яку завершив у званні сержанта. Повернувшись додому, одружився з Ларисою, разом вони створили міцну родину, виховали двох синів — Олександра та Ігоря, згодом стали щасливими дідусем і бабусею. Подружжя придбало будинок у селі Лисанівці, але пожити в ньому Василь так і не зміг.
У мирному житті Василь працював водієм та електриком, був шанованим у громаді, добрим, працьовитим і надійним чоловіком, на якого завжди можна було покластися.

🔸З початком повномасштабного вторгнення він одним із перших став до лав оборони — спочатку у роті охорони Меджибізької громади, а згодом у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Служив на передових позиціях Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Після поранення повернувся на фронт, продовжуючи боронити країну разом із побратимами. Зарекомендував себе як відповідальний, мужній і незламний воїн, за що був відзначений грамотами та нагородами командування, мав статус учасника бойових дій.

◼️Його життя трагічно обірвалося 29 листопада 2025 року під час захисту Батьківщини в населеному пункті Таврійське Запорізької області.

🔹Поховали Василя Шинкарука в селі Лисанівці , яке він обрав для життя і яке мало стати його другою домівкою.
У Героя залишилися дружина, сини та онуки, які з гордістю зберігатимуть пам’ять про нього.

🔸Біль, який сьогодні переживає родина, неможливо зменшити словами. Та ми схиляємо голови перед мужністю Вашого рідного, який віддав своє життя, боронячи нашу державу, наш спільний дім, наше право на мир і свободу.У цю важку мить нехай Господь дарує сили пережити втрату, а світла пам’ять про Василя Володимировича назавжди живе у серцях рідних, побратимів і всієї громади.

Ми разом з вами в скорботі.
🕯️Вічна слава Герою. Вічна пам’ять.