🕯ДО ДРУГОЇ РІЧНИЦІ ЗАГИБЕЛІ ОЛЕКСАНДРА НІКОЛЕНКА

Минає два роки з дня, коли обірвалося життя солдата Збройних Сил України, нашого земляка Ніколенка Олександра Сергійовича. Два роки тиші там, де ще недавно звучав його голос. Два роки болю, який не минає.

Олександр народився і виріс у Тростянці. Навчався у міській школі № 4, згодом закінчив Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва. Він був людиною простою і щирою, любив своє місто, цінував родину, вірив у майбутнє України. Мріяв жити у вільній, незалежній, європейській державі.

Навесні 2022 року, після звільнення Тростянця від російських окупантів, Олександр без вагань пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Пішов захищати рідну землю, свій дім, свою сім’ю. Пішов, бо не міг інакше, бо вважав це своїм обов’язком.

На жаль, доля відміряла йому лише 40 років життя…24 січня 2023 року Олександр Ніколенко загинув у місті Запоріжжя.

Без батьківської любові та підтримки залишилася єдина донечка. Без чоловіка – кохана дружина. Без доброї, світлої людини — вся наша громада.

Олександра Сергійовича Ніколенка поховано на Алеї Слави центрального кладовища по вулиці Пам’яті у Тростянці. За мужність і самопожертву йому присвоєно звання «Почесний громадянин Тростянецької міської територіальної громади».

Ми пам’ятаємо його не лише як воїна, а як людину – щиру, відповідальну, небайдужу.
Пам’ятаємо імена усіх тростянчан, хто віддав життя за Україну.
Пам’ятаємо, якою ціною дається наша свобода.

Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України Олександру Ніколенку.