#Живі, поки пам’ятаємо

Сьогодні, 28 грудня, минає друга річниця від дня загибелі Миколи Марценишина.

Народився 18 грудня 1990 року в селі Лопушне.

З дитинства був веселий, ніколи не нарікав не труднощі, якщо часом щось не виходила він все старався довести до ладу. Навчався в Лопушненській школі.

До роботи був завзятим, неодноразово допомагав односельчанам, якщо хтось попросить – відмовити не міг. Працював різноробочим: роботи були важкі, але Микола ніколи не нарікав, бо все було йому до снаги.

Свою країну від московитів пішов захищати 3 серпня 2023 року. Перед тим як піти сказав: «Мамо, ми чоловіки, повинні захищати свої сім’ і свою країну». Будучи на фронті, завжди писав: «Мамо, я живий». Телефонував захисник рідко, але більше листувався, намагався перевести все в жарт, щоб рідні не хвилювалися.

25 грудня 2023 року їхню бригаду перевели з Донецького напрямку на Запорізький. Він та його побратими просили молитися за них.

Микола загинув у свої 33 роки, 28 грудня 2023 року, під час виконання слубового обов’язку в районі населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області.

Вічна та світла пам’ять Герою! Навіки в строю!