У межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» Березівська громада-партнер організувала поетичний челендж «Зі святом, воїне!» для учасників з Андріївської громади-форпосту (Донеччина), об’єднавши людей із різних куточків країни спільним почуттям вдячності нашим Захисникам.

Війна змінила кожного з нас. Але навіть у найтяжчі моменти українці продовжують творити. Історія знає безліч випадків, коли поезія народжувалася в окопах, у бліндажах, на передових позиціях — там, де кожен рядок відчувається сильніше, ніж будь-коли. Наші воїни пишуть вірші про побратимів, про дім, про любов, про віру в перемогу. Пишемо й ми, тут, у тилу, бо слово теж є зброєю — зброєю пам’яті, вдячності й підтримки.

Тому проведений поетичний челендж — це не просто творчий захід. Це був спосіб вкотре сказати «дякую», спосіб зберегти історію нашими голосами, спосіб ще раз нагадати воїнам: ми з вами, ми поруч, ми пліч-о-пліч.

Власне, сам захід розпочався з важливих слів про силу та значення Збройних сил України:

«Сьогодні ми зібралися тут не просто для того, щоб прочитати поезію. Ми зібралися, щоб віддати шану тим, завдяки кому існує наш спокійний ранок і наше право говорити, творити, любити. Завдяки кому ми маємо Україну. Збройні сили України — це не просто армія. Це наші рідні, наші друзі, наші земляки, які тримають небо над усією країною. Це приклад мужності, людяності й незламності, який сьогодні знає весь світ…».

Також організатори нагадали, що від початку повномасштабного вторгнення з Березівської громади на фронт пішло близько 500 воїнів. З них, на жаль, війна забрала життя 45 наших Захисників, а 36 земляків досі вважаються безвісти зниклими. Їхню пам’ять і пам’ять усіх, хто загинув за Україну, присутні вшанували хвилиною мовчання.

Після цього було презентовано відеоролик поетичних читань, продекламовиний працівниками закладів культури Березівської громади. До нього увійшли різнопланові поезії — щирі, вистраждані, наповнені світлом і болем водночас. Частина цих віршів написана нашими місцевими жителями, серед яких є й поезія, створена прямо в окопі.

У кожному рядку звучали батьківські тривоги, материнські молитви, подяка воїнам, любов до України та незламна віра в перемогу. Бо поезія, народжена у час війни, — це не просто слова. Це голос серця, це пам’ять, це спосіб бути поруч з тими, хто боронить нас сьогодні.

Челендж став містком між громадами, об’єднавши людей довкола спільного — глибокої шани до наших Захисників та щирого бажання підтримати їх словом.

« повернутися