🕯️ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

🕘Щоранку, о 9 годині згадуємо українців, які віддали своє життя за Україну🇺🇦

Сьогодні мав би святкувати свій День народження захисник України – АТРОШЕНКО Дмитро Валерійович, а також сьогодні минають треті роковини з дня загибелі захисника України – ЛИТВИНЕНКА Дениса Володимировича.

🕯 Дмитро Атрошенко народився 30 грудня 1986 року в Городні.

У 2004 році закінчив Городнянську ЗОШ №1.

Через рік здобув професію муляра-штукатура у Чернігівському державному професійно-технічному училищі №18.

З 17 років підробляв на будівництві. Потім працював будівельником, бетонярем, каменярем, будував домівки, зокрема, і за кордоном. Останнім місцем роботи була ТОВ «Єврокон», де чоловік працював на посаді арматурника.

Цікавився автомобілями, любив собак, але мав мало часу на цікаві йому речі.

З початку травня 2022-го по травень 2023 року воював за Україну, брав участь у боях в Донецькій, Харківській і Луганській областях.

За словами близьких, він неодноразово рятував життя своїх побратимів, витягуючи з поля бою поранених і загиблих. Через недостатню кількість авто у бригаді – евакуював побратимів на власному автомобілі. Врятував командира роти, вчасно доставивши до госпіталю. Разом з побратимом в нічний час відбили групу диверсантів. Брав участь у штурмових діях у районі села Покровське. Під час виконання чергового бойового завдання отримав контузію. Ризикуючи власним життям, завжди прикривав спини побратимів, виходячи останнім з позицій.

Старший солдат Дмитро Атрошенко, позивний «Димазда», загинув 22 липня 2023 року на Луганщині. Виконуючи службові обов’язки із захисту України, отримав смертельне поранення під час артилерійського обстрілу з боку окупантів.

У Дмитра залишилися мама, дружина, син, дідусь і бабуся.

Поховали Героя 1 серпня 2023 року у Городні на кладовищі “Піски”.

🎖️ Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №53/2024).

______________

🕯 Денис Литвиненко народився 3 травня 1989 року в мартуці (казахстан).

Закінчив загальноосвітню школу, а згодом – Харківський навчальний центр №43 за спеціальністю «електрогазозварник».

Проживав на Чернігівщині – у селі Бутівка, разом з дружиною та 7 дітьми.

З початком повномасштабної війни в Україні долучився до її оборонців. Разом з побратимами він мужньо та віддано захищав Україну, її суверенітет і територіальну цілісність, даючи гідну відсіч ворожим окупаційним військам.

30 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині потрапив під ворожий мінометний обстріл. На жаль, отримані травми виявилися несумісними з життям.

Поховали Героя 6 січня 2023 року в селі Бутівка Городнянської громади.

🎖️ Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №272/2023).

Вічна пам’ять і слава Героям! 🇺🇦