ЗИМОВІ ТРАДИЦІЇ ВШАНУВАЛИ У ПЕРЕЯСЛАВСЬКОМУ
Зима – один із найбагатших на традиції періодів. Українці закінчували збирання врожаю, завершували господарські турботи й могли трохи відпочити.
Саме тому тут і ворожіння, і колядування та щедрування і вечорниці. Але найкращим цей період був для молоді, от вже кому була можливість розважитись, зустрітись і навіть вибрати собі пару.

Починається ця вервечка свят із Дня Андрія. Андрій Первозванний – один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, перший покликаний на служіння, тому й отримав титул «Первозванний». Він народився в Юдеї, був рибалкою, братом апостола Петра. До зустрічі з Ісусом був учнем Івана Хрестителя, а після — став одним із найближчих учнів Христа, супроводжував Його під час проповідей, був присутній на Таємній вечері, Розп’ятті та Воскресінні. Після П’ятдесятниці Андрій проповідував християнство в різних регіонах, зокрема в Малій Азії, на Балканах, у Скіфії та, за переданням, на території сучасної України. Вважається, що саме він благословив місце, де згодом постала Київська Русь, і передбачив появу великого християнського міста — Києва. Помер мученицькою смертю близько 60 року в місті Патри (сучасна Греція), де був розіп’ятий на хресті.

Українці дуже поважно завжди ставилися до цього Святого, окрім його вшанування та молитви до свята були присвячені ще й традиції.

Саме ці традиції й намагалися відродити під час Андріївських вечорниць у Переяславському.

І треба сказати, що це вдалося на повну силу. І цьому сприяло все: Сцена місцевого Будинку культури перетворилася на світлицю. І чого тут тільки не було – пузата українська піч, вкритий рушниками стіл, справжні дерев’яні ночви, свічадо та навіть плетена огорожа.

Особливий автентичний колорит створював народний аматорський колектив «Строківчанка» під керівництвом Світлани Сахно, якому акомпанував Віталій Серга. Багатий фольклорний репертуар колективу був чудовим складником свята.

Ну і головними акторами і учасниками дійства були учні місцевої гімназії. От де вже на всю розгулялися таланти та фантазія. Дівчата згадували традиції, гадали на судженого, ворожили на щасливу долю. А скільки сміху і задоволення було від традиційного «кусання Калити» – тут уже першість за хлопцями. Супроводжений чудовим співом «Строківчанки», обряд повертав глядачів до джерел старовини, а хлопці так намагалися вкусити, що цей запал передавався кожному. А що вже сміху і радості, то й не сказати!

Привітали присутніх староста села Михайло Ємельяненко та голова громади Марія Лях. Вони подякували за справжню насолоду акторам та організатору – директору будинку культури Крістіні Малій.

«Залучення молоді до вшанування українських традицій – то дуже корисна справа. І не тільки тому, що традиції стають ближчими, а ще й тому, що діти вчаться акторської майстерності, не боятися публічних виступів, вільно триматися на сцені.

Усі, хто працював із дітьми, добре знають, який це великий труд, тому вдячні директору Будинку культури за натхненну працю, яка дала чудовий результат. Нехай самобутні українські традиції надихають молодь глибше цікавитися усім українським, нашою історією та минувшиною, життям наших предків та дозволяють себе відчувати єдиною спільнотою, усвідомити свою ідентичність. Дякуємо організаторам і учасникам, бажаємо мирного неба над головою, перемоги України над злощасним ворогом та єдності усім українцям. Дякуємо ЗСУ за можливість нашим дітям рости й розвиватись, радіти життю і бути українцями», – зазначила голова громади Марія Лях.