🕯️Знову чорна звістка в нашій громаді. Знову – біль, який неможливо виміряти.

🇺🇦🕯️Ми прощаємося з нашим земляком, захисником України –
сержантом КОЧУБЕЄМ Володимиром Івановичем.

Володимир Кочубей народився 18 жовтня 1967 року в селі Райгородок. Закінчив 8 класів місцевої школи, згодом здобув фах механіка в Глухівському технікумі. Пройшов строкову військову службу. Деякий час мешкав і працював у столиці. Потім одружився та переїхав до Мени, де служив у поліції.

Згодом життєва стежина знову привела його до рідного села.

Володимир Кочубей був доброю, світлою людиною зі спокійною вдачею та чуйним серцем. Особливою його віддушиною була риболовля.

🇺🇦20 травня 2024 року Володимир Іванович був призваний на військову службу та став на захист України від російського ворога.

Він служив мужньо й гідно – командиром 1 єгерського відділення 2 єгерського взводу 1 єгерської роти 3 єгерського батальйону 152-ї окремої єгерської бригади. Залишаючись вірним Військовій присязі та Українському народові, сумлінно й самовіддано виконував свій військовий обов’язок.

На жаль, 16 вересня 2024 року стало днем його останнього бою. Володимир Кочубей загинув під час виконання бойового завдання в Покровському районі Донецької області.

Понад рік і три місяці воїн вважався зниклим безвісти. Рідні жили надією, чекали, вірили… Та, на жаль, днями отримали найстрашніше підтвердження.

У захисника залишились батьки, сестра, син.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям, побратимам і всім, хто знав Володимира Івановича. Неможливо знайти слова, які зменшили б цей біль….

🇺🇦🕯️Світла пам’ять про Героя житиме в наших серцях, у нашій вдячності й молитвах.

Про дату зустрічі Героя на рідній землі та церемонію прощання буде повідомлено додатково.

🇺🇦Вічна пам’ять. Вічна шана. Вічна слава Герою!🇺🇦