КВІТИ ПАМ’ЯТІ
Сьогодні минає два пекельних роки, як жорстока війна обірвала молоде, сповнене надій, життя Єйнікова (Кольцова) Іллі Івановича \07.09.1990-11.12.2023р.р.\
Народився у гарній карабанівській багатодітній і трудящій родині. Закінчив Карабанівську школу та Фрунзівське ПТУ, мав багато друзів, працював і жив, як усі ми. При одруженні переїхав до м.Балти, був щасливим в шлюбі, мріяв, будував плани…Із самих перших лютих днів війни 33-х річний земляк пішов на фронт. Не ховався, не вагався – бо справжній козак. Міцно взяв до рук зброю, щоб захистити свою Батьківщину від окупанта. Тому, що мавв переконання: це – обов’язок кожного патріота…Стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону в\чА4447 не вийшов з бою 11.12.2023р. в районі н.п. Роботине Пологівського району Запорізької області й довгий час вважався зниклим. Лише у серпні 2025р. експертизою ДНК індитифіковано особу бійця.
У наших вдячних споминах він – назавжди молодий, життєрадісний, усміхнений і мужній.
А ще – незламний і сильний духом воїн-Захисник України.
Висловлюємо велику вдячність матері Ніні Валентинівні за достойне і гідне виховання сина, що з малечку прищеплювала усім своїм дітям найважливіші людські цінності, спонукала до роздумів, формувала справедливість і хоробрість. Завдяки таким Героям, як солдат Єйніков Ілля, ми маємо змогу зустрічати кожен новий день і робити все можливе для допомоги ЗСУ та Перемоги України над ворогом…
Похований солдат 27.09.2025р. у м.Балті.
Слава Україні! Слава Героям України! Честь, Слава і вдячність відважному Лицарю Перемоги!
Перемога буде, наша! Жовто-блакитна! Обов’язково!