Кажуть, що хороші справи люблять тишу.
Сьогодні я отримала несподіваний дзвінок від незнайомої жінки на ім’я Тамара. Вона сказала, що купила для наших діток дерев’яні пазли та розвивальні іграшки й хоче передати їх нам.
Коли ми зустрілися, Тамара дуже поспішала — приїхала здалеку до батьків. Але, попри всі клопоти, знайшла хвилину, щоб заїхати, тепло усміхнутися й залишити подарунки. Просто тому, що інколи хочеться зробити комусь добре — тихо, щиро, від серця.
Дякуємо вам, пані Тамаро… хоч ми й не знаємо вашого прізвища, але точно знаємо: добрі люди поруч. І саме завдяки таким, як ви, у наших діток з’являється трохи більше радості та посмішок.