Коли на небі з’явилася перша зірка, в Обухові настав Святвечір. Тихий, важкий, до сліз справжній.
Родини загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців зібралися на сходах біля ОЦКіД. Без гучних слів у мовчазній акції із лампадками в руках і болем у серці.

Свічки запалювали за тих, хто вже ніколи не переступить поріг рідного дому і за тих, кого ще тримає надія, за тих, кого чекають, кого кличуть подумки щодня.

На площі поставили стіл з традиційною кутею і кителі військових, як знак пам’яті, знак очікування, мовчазне свідчення того, що за цими столами є місце для тих, хто має повернутися.

Лампадки цього вечора стали символом дороги додому. Дороги, яку освітлюють любов, пам’ять і віра.

Ми чекаємо.
Обухів чекає вдома.❤️‍🩹