Комунікаційна
податкова платформа – взаємодія з
бізнесом та громадськістю в ефективному
форматі

Потребуєте
детальних роз’яснень законодавства? 

Необхідно
оперативно вирішити нагальні питання
податкової сфери? 

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою? 

Звертайтесь
на комунікаційну податкову платформу
Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області. 

Звернення
від представників бізнесу та громадськості
приймаються на електронну скриньку [email protected]. 

З
1 січня 2026 року запроваджено нову форму
податкової декларації з орендної плати
за державні сільгоспземлі

З
1 січня 2026 року платники подаватимуть
за новою формою податкову декларацію
з орендної плати за земельні ділянки
сільськогосподарського призначення
державної власності. 

Це
стосується ділянок, які були передані
в оренду згідно зі статтею 120¹ Земельного
кодексу України. 

Декларація
призначена для декларування податкових
зобов’язань з орендної плати за земельні
ділянки державної власності, які: 

– раніше перебували у постійному користуванні державного підприємства; 

-
у результаті перетворення перейшли до
акціонерного товариства або товариства
з обмеженою відповідальністю, 100 % акцій
(часток) у статутному капіталі якого
належать державі; 

-
передані такому правонаступнику на
праві оренди строком на 50 років. 

Для
зарахування орендної плати за такими
земельними ділянками внесено зміни до
Класифікації доходів бюджету та
запроваджено новий код бюджетної
класифікації – 18011200. 

Нову
форму декларації затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 14
березня 2025 року № 154, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 26 березня
2025 року за № 473/43879 (зі змінами). 

Розпочалось
декларування доходів, отриманих фізичними
особами у 2025 році!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) інформує про наступне.

► З
01.01.2026 розпочалось декларування доходів,
отриманих протягом минулого року
фізичними особами – платниками податку
на доходи фізичних осіб. 

Податкову
декларацію про майновий стан і доходи
(далі – Декларація) 

необхідно
подати: 

► до
1 травня 2026 року: 

-
громадянам, які отримали певний дохід
і зобов’язані подати Декларацію
(наприклад: особи, які отримували іноземні
доходи*, доходи від відчуження корпоративних
прав, доходи від надання майна в оренду
іншим фізичним особам, при отриманні
спадщини (дарування) від осіб, які не є
особами першого та другого ступеня
споріднення тощо). 

*
Якщо відсутня довідка від компетентного
органу іншої країни про іноземні доходи
та податки, сплачені за кордоном – можна
подати заяву до податкової за податковою
адресою та перенести строк подання
Декларації до 31 грудня 

-
ФОПам, крім тих, хто перебуває на спрощеній
системі оподаткування; 

-
фізичним особам, які провадять незалежну
професійну діяльність. 

► по
31 грудня 2026 року (включно): 

-
фізичним особам, які бажають скористатись
правом на податкову знижку 

► Окремі
строки подання Декларацій діють для
таких категорій платників: 

– ФОПів у разі припинення підприємницької діяльності (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування): Декларація подається протягом 20 календарних днів після місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. 

Довідково:
останнім базовим звітним періодом є
період від дня, що настає після завершення
попереднього звітного періоду, до кінця
місяця, в якому підприємницьку діяльність
припинено 

-
резидентів, які виїжджають за кордон
на постійне місце проживання: Декларація
подається не пізніше 60 календарних
днів, що передують виїзду. 

Якщо
останній день подання Декларації
припадає на вихідний або святковий
день, то згідно з податковим законодавством,
строк переноситься на перший робочий
день 

Безповоротна
фінансова допомога виплачена працівнику
резидентом Дія Сіті – платником податку
на особливих умовах: звітність і
оподаткування

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що відповідно до
п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) базою оподаткування операцій
резидента Дія Сіті – платника податку
на особливих умовах є грошове вираження
об’єкта оподаткування, розрахованого
за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135
та п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.
У разі здійснення операцій, які є об’єктом
оподаткування, у формі, відмінній від
грошової, базою оподаткування є вартість
такої операції, визначена на рівні не
нижче звичайної ціни. 

Згідно
з п.п. 135.2.1.6 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ до
бази оподаткування резидента Дія Сіті
– платника податку на особливих умовах
включається, зокрема, вартість майна
(робіт, послуг), наданого (наданих) особі,
яка не є резидентом Дія Сіті – платником
податку на особливих умовах, без висування
вимог щодо компенсації його (їх) вартості
(у тому числі безоплатно наданих товарів
(робіт, послуг) за винятком, зокрема: 

в)
якщо вартість такого майна (робіт,
послуг) підлягає оподаткуванню податком
на доходи фізичних осіб відповідно до
розд. IV ПКУ або не включається до
розрахунку загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу згідно
із ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується
згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ; 

г)
додаткових благ, що надаються резидентом
Дія Сіті – платником податку на особливих
умовах на користь спеціалістів резидента
Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не
оподатковуються податком на доходи
фізичних осіб через відсутність
персоніфікованого обліку. 

Розрахунок
податку на операції резидента Дія Сіті
– платника податку на особливих умовах
здійснюється у додатку ДІЯ до Податкової
декларації з податку на прибуток
підприємств, форма якої затверджена
наказом Міністерства фінансів України
від 20.10.2015 № 897 (далі – Додаток ДІЯ). 

Сума
вартості майна (робіт, послуг), наданого
(наданих) особі, яка не є резидентом Дія
Сіті – платником податку на особливих
умовах, без висування вимог щодо
компенсації його (їх) вартості (у тому
числі безоплатно наданих товарів (робіт,
послуг)) відображається у рядку 16 Додатка
ДІЯ, зокрема: 

у
рядку 16.3 Додатка ДІЯ відображається
сума вартості майна (робіт, послуг),
наданого (наданих) без висування вимог
щодо компенсації його (їх) вартості (у
тому числі безоплатно наданих товарів
(робіт, послуг), що підлягає оподаткуванню
податком на доходи фізичних осіб
відповідно до розд. IV ПКУ або не включається
до розрахунку загального місячного
(річного) оподатковуваного доходу згідно
зі ст. 165 ПКУ та/або не оподатковується
згідно з п. 170.7 ст. 170 ПКУ; 

у
рядку 16.4 Додатка ДІЯ відображається
сума додаткових благ, що надаються на
користь спеціалістів резидента Дія
Сіті, якщо такі додаткові блага не
оподатковуються податком на доходи
фізичних осіб через відсутність
персоніфікованого обліку. 

Отже,
оскільки суми безповоротної фінансової
допомоги працівнику резидента Дія Сіті,
що сплачує податок на прибуток на
особливих умовах, підлягають оподаткуванню
податком на доходи фізичних осіб
відповідно до розд. IV ПКУ, така безповоротна
фінансова допомога не включається до
бази оподаткування податком на прибуток
підприємств цього резидента Дія Сіті
– платника податку на особливих умовах
та відображається у рядку 16.3 Додатка
ДІЯ. 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами), визначено основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу.

Для здійснення електронного документообігу необхідно:

– отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;

– створити електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник обирає на власний розсуд, у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);

– надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня за адресами:

[email protected] до ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»;

http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом (протокол SOAP).

Квитанції та документи для користувачів даного сервісу зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин, вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.

Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на офіційному вебпорталі ДПС: Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності»: http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx

Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо)/зашифрування повідомлень на ДПС (звітність, тощо): https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/

Уніфікований формат транспортного повідомлення: https://tax.gov.ua/arhiv/podatkova-baza-do-nabrannya-chinnosti-podatkovim-kodeksom/normativno-pravova-baza/nakazi-dpa-ukraini/arhiv-nakaziv-dpa-ukraini/nakazi-za-2010-rik/61409.html

Реєстр форм електронних документів: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/

Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Щодо
неврахування таблиці даних платника
ПДВ

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що постановою Кабінету
Міністрів України від 11 грудня 2019 року
№ 1165 «Про затвердження порядків з питань
зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних»
(зі змінами), затверджено, зокрема,
Порядок зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних
(далі – Порядок зупинення). 

Відповідно
до п. 12 Порядку зупинення платник податку
має право подати до ДПС таблицю даних
платника податку (далі – Таблиця) за
встановленою формою (додаток 5 до Порядку
зупинення). 

Згідно
з п. 14 Порядку зупинення Таблиця подається
з поясненням, в якому зазначається вид
діяльності, з посиланням на податкову
та іншу звітність платника податку. 

Пунктом 16 Порядку зупинення визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (додаток 6 до Порядку зупинення). 

Відповідно
до п. 17 Порядку зупинення у рішенні про
неврахування Таблиці комісія регіонального
рівня обов’язково зазначає підстави
такого неврахування. 

У
разі коли однією з підстав для прийняття
рішення про неврахування що Таблиці
визначено наявність у контролюючих
органів податкової інформації, що
свідчить про здійснення платником
податку ризикових операцій, у відповідних
полях рішення зазначаються тип операції
(придбання/постачання), період здійснення
господарської операції, код згідно з
УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним
кодом товару, податковий номер платника
податку, задіяного в ризиковій операції,
дата включення платника податку,
задіяного в ризиковій операції, до
переліку платників податку, які
відповідають критеріям ризиковості
платника податку. 

Пунктом
19 Порядку зупинення визначено, зокрема,
що рішення про неврахування Таблиці
може бути оскаржено: 

в
адміністративному або судовому порядку
у разі прийняття рішення комісією
регіонального рівня; 

у
судовому порядку у разі прийняття
рішення комісією центрального рівня. 

Згідно
з п. 22 Порядку зупинення Таблиця
враховується у разі надходження до
контролюючого органу рішення суду про
скасування рішення про неврахування
таблиці даних платника податку, яке
набрало законної сили. 

До
уваги мобілізованих або прийнятих на
військову службу за контрактом ФОП –
платників єдиного податку другої групи!

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області щодо: з якої дати розпочинається
відлік строку (1095 днів) для подання заяви
про повернення помилково та/або надміру
сплачених сум грошових зобов’язань
мобілізованим або прийнятим на військову
службу за контрактом ФОП – платником
єдиного податку (ЄП) другої групи, яким
було сплачено у цей період авансові
внески з ЄП та військового збору,
повідомляє. 

Відповідно
до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ) заяви про повернення
надміру сплачених грошових зобов’язань
або про їх відшкодування у випадках,
передбачених ПКУ, можуть бути подані
не пізніше 1095 дня, що настає за днем
виникнення такої переплати або отримання
права на таке відшкодування. 

Згідно
з п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені
грошові зобов’язання – це суми коштів,
які на певну дату зараховані до
відповідного бюджету або на єдиний
рахунок понад нараховані суми грошових
зобов’язань, граничний строк сплати
яких настав на таку дату. 

Рентна
плата за видобування природного газу:
платники Дніпропетровщини сплатили до
місцевих бюджетів понад 28,6 млн гривень

Упродовж січня – грудня 2025 року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 28,6 млн гривень. 

Звертаємо
увагу, що копії актів про рух природного
газу в газосховищах учасника ринку
природного газу та Оператора газосховищ
України (далі – Акт) за податковий
(звітний) період – місяць надсилаються
ДПС протягом 20 календарних днів, що
настають за останнім календарним днем
звітного (податкового) місяця за допомогою
меню «Листування з ДПС» приватної
частини Електронного кабінету у форматі
pdf (обмеження 5 МБ), із супровідним листом,
в якому зазначається звітний (податковий)
період за який надсилаються копії таких
Актів. 

Частина
чистого прибутку: платники Дніпропетровщини
поповнили загальний фонд держбюджету
на понад 20,4 млн гривень

У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету понад 20,4 млн грн частини чистого прибутку. 

Звертаємо
увагу, що податковими (звітними) періодами
для державних унітарних підприємств
та їх об’єднань (які є платниками частини
чистого прибутку (доходу)) є календарні:
квартал, півріччя, три квартали, рік.
Термін подання такими платниками до
контролюючих органів Розрахунку частини
чистого прибутку (доходу), дивідендів
на державну частку (далі – Розрахунок),
який розраховується наростаючим
підсумком за календарні квартал,
півріччя, три квартали – 40 календарних
днів, що настають за останнім календарним
днем звітного (податкового) періоду та
Розрахунку, який розраховується
наростаючим підсумком за рік – протягом
60 календарних днів, що настають за
останнім календарним днем звітного
(податкового) року (підпункти 49.18.2,
49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу
України). 

Для
господарських товариств з державною
часткою у статутному капіталі податковим
(звітним) періодом є календарний рік
(незалежно від того, чи є вони платниками
дивідендів на державну частку або
частини чистого прибутку (доходу)) з
поданням Розрахунку до 01 липня року, що
настає за звітним. 

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області наголошує, що суб’єкти
господарювання зобов’язані застосовувати
реєстратори розрахункових операцій
(далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг і надавати споживачам
відповідні розрахункові документи під
час реалізації товарів та послуг. 

Нагадуємо,
що з 01.03.2025 діють нові форми фіскальних
(касових) чеків. 

Звертаємо
увагу, що: 

-
у разі відсутності у фіскальному чеку
хоча б одного з обов’язкових реквізитів
та недотриманні сфери його призначення,
такий документ не прийматиметься як
розрахунковий; 

-
відображення обов’язкових реквізитів
здійснюється з урахуванням конкретних
обставин при продажу товарів/послуг; 

-
помилки або неточності в назві
товару/послуги у фіскальному чеку, які
не призводять до спотворення інформації
про розрахункову операцію, не є підставою
для визнання такого чека нерозрахунковим
документом. 

Повідомляємо,
що ДПС України затверджено Державний
реєстр реєстраторів розрахункових
операцій (далі – Державний реєстр РРО)
(наказ від 21.12.2020 № 744 (в редакції наказу
ДПС України від 15.10.2025 № 1002))
(https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/320822.html). 

Державний
реєстр РРО містить: 

-
перелік РРО, дозволених до первинної
реєстрації; 

-
перелік РРО, первинна реєстрація яких
заборонена. 

Це
дозволяє платникам орієнтуватися, які
моделі РРО відповідають вимогам
законодавства та можуть використовуватись
у господарській діяльності. 

Вірно обрана модель РРО – це не тільки здійснення розрахункових операцій відповідно до законодавчих норм і уникнення штрафів, а й довіра покупців. 

Наразі
суб’єкти господарювання можуть
використовувати 202 моделі РРО. 

Якщо
програмне забезпечення РРО (далі – ПЗ
РРО) забезпечує виконання усіх вимог
щодо формування розрахункових документів,
необхідність обов’язкового доопрацювання
такого ПЗ РРО відсутня. 

Акцентуємо,
що строк між первинною реєстрацією РРО
та датою його виключення з Державного
реєстру РРО не може становити менше 7
років. У разі зміни законодавчих вимог
до використання РРО виробник (постачальник)
зобов’язаний, за наявності технічних
можливостей, здійснити доопрацювання
РРО. 

Використання
РРО під час здійснення розрахункових
операцій – це не лише вимога, а й
ефективний механізм контролю та захисту
для бізнесу! 

Майже
12,2 млрд грн ПДФО надійшло від платників
Дніпропетровщини до загального фонду
держбюджету протягом 2025 року

Протягом
2025 року платники Дніпропетровщини
сплатили до загального фонду державного
бюджету майже 12 192,1 млн грн податку на
доходи фізичних осіб (ПДФО). Як зазначив
в. о. начальника Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Юрій
Павлютін, надходження зросли майже на
827,0 млн гривень. 

Очільник
податкової служби регіону подякував
платникам за сумлінне наповнення
бюджетів та акцентував увагу, що своєчасне
оформлення трудових відносин – це не
тільки можливість держави проводити
соціальну політику у сферах освіти,
охорони здоров’я, зайнятості та
пенсійного забезпечення, а це ще й
фінансова стабільність бізнесу. Адже,
наслідки використання незадекларованої
праці значно перевищують витрати, які
виникають у роботодавця у разі оформлення
трудових відносин із працівниками
відповідно до законодавства. 

«Незадекларована
праця створює недобросовісну конкуренцію
щодо тих суб’єктів господарювання, які
відповідально сплачують податки та
збори і забезпечують соціальні гарантії
працівників. Отже, боротьба з «тіньовою»
зайнятістю – один із пріоритетних
напрямів діяльності податкової служби»,
– підкреслив Юрій Павлютін. 

Інформуємо, що з 01.01.2026 мінімальна заробітна плата установлена: у місячному розмірі – 8 647 грн, у погодинному розмірі – 52 гривень. 

Довідково:
Закон України від 03 грудня 2025 року №
4695-IX «Про Державний бюджет України на
2026 рік». 

Розрахунки
за правилами: інформаційна підтримка
платників

Практичні
поради про застосування РРО/ПРРО при
розрахунках через платіжні термінали
та QR-код – у фокусі уваги фахівців
Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області (ГУ ДПС) під час онлайн-зустрічі
з представниками бізнесу регіону.  

Під
час заходу увагу зосереджено на ключовому
принципі: порядку отримання коштів
суб’єктом господарювання (СГ) за товари
чи послуги. 

Податківці,
зокрема зазначили, що у разі використання
програмно-технічних комплексів
самообслуговування для приймання
готівки застосування РРО або ПРРО є
обов’язковим. 

Окремо
було розглянуто питання розрахунків
за допомогою QR-коду. Наголошено, що
QR-код є інструментом передачі платіжних
реквізитів, а не платіжним засобом. Якщо
оплата здійснюється за банківськими
реквізитами рахунку у форматі IBAN,
закодованими у QR-коді, СГ може не
застосовувати РРО/ПРРО. 

Але
у разі проведення розрахунків за
допомогою QR-коду, що передбачає
використання інших електронних платіжних
інструментів, фіскалізація розрахункових
операцій є обов’язковою умовою. 

Учасників діалогу поінформували про деклараційну кампанію – 2026, актуальні напрями реформування податкової системи в межах Національної стратегії доходів, а також нагадали про зручні електронні сервіси, зокрема про новий цифровий сервіс TAX Сontrol, а також офіційні інформаційні ресурси податкової служби. 

Перехід
охоронних компаній на загальну систему:
строки та умови реєстрації платником
ПДВ

З
1 січня 2026 року платники єдиного податку,
які здійснюють охоронну діяльність,
мають перейти на загальну систему
оподаткування. Це пов’язано з набранням
чинності Законом № 4698. 

Рекомендований
граничний строк подання заяви про
відмову від спрощеної системи
оподаткування – до 20 січня 2026 року
включно. 

Для
уникнення методологічних і технічних
неузгодженостей при зміні системи
оподаткування та у разі необхідності
набуття статусу платника ПДВ, рекомендовано
подати заяву про відмову від спрощеної
системи одночасно з реєстраційною
заявою платника ПДВ до 10 січня 2026
року. 

З
чим пов’язаний такий строк подання
заяв у разі переходу зі спрощеної системи
оподаткування: 

-
реєстраційна заява платника ПДВ подається
у день подання заяви про перехід 

-
але не пізніше 10 числа першого місяця,
в якому відбувається перехід на загальну
систему. 

Коли
виникає обов’язок реєстрації платником
ПДВ 

У
разі переходу на загальну систему
оподаткування суб’єкт господарювання
зобов’язаний зареєструватися платником
ПДВ, якщо: 

-
загальний обсяг оподатковуваних операцій
з постачання товарів/послуг за останні
12 календарних місяців перевищує 1 млн
грн (без ПДВ). 

Реєстрація
здійснюється з дотриманням вимог
Податкового кодексу України, зокрема
щодо строків подання реєстраційної
заяви. 

Понад 491 млрд грн податкових надходжень отримали місцеві бюджети у 2025 році. Це на 13,4 % більше, ніж у 2024 році. Про це на своїй
сторінці у Facebook заявила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.  

«Стабільне
та відповідальне виконання бізнесом
податкових зобов’язань – ключова
умова фінансової спроможності громад,
фінансування соціальних програм та
інфраструктурних проєктів», – зазначила
вона.  

Основними
джерелами наповнення місцевих бюджетів
упродовж року стали: 

-
податок на доходи фізичних осіб – 300,3
млрд грн (+ 16,6 % порівняно з попереднім
роком); 

-
єдиний податок – 76,4 млрд грн (+10,5 %); 

-
податок на майно – 58,3 млрд грн (+16,1 %); 

-
акцизний податок з вироблених в Україні
підакцизних товарів – 1,9 млрд грн (+13,7
%); 

-
екологічний податок – 1,6 млрд грн (+7,3
%); 

-
туристичний збір – 359 млн грн (+ 31,5 %); 

-
збір за місця для паркування транспортних
засобів – 205,3 млн грн (+17,9 %). 

Надходження
з рентної плати за користування надрами
загальнодержавного значення у 2025 році
також зросли на 8,5 млн грн, що додатково
посилило фінансову базу місцевих
бюджетів. 

«Дякуємо
платникам за свідомість та підтримку
розвитку територій. Кожна сплачена
гривня до місцевих бюджетів – це вклад
у щоденну життєдіяльність громад: роботу
шкіл, садків та лікарень, благоустрій
та дороги, послуги, житлово-комунальне
господарство. Це також про підтримання
необхідної інфраструктури для ведення
бізнесу в громаді», – додала Леся
Карнаух.  

Зростання
податкових надходжень – це результат
сумлінної сплати податків платниками
та спільної відповідальності за
економічну стійкість держави та міцність
громад. 

Увага! 

З
01.01.2026 відкрито новий рахунок за кодом
класифікації доходів бюджету 50070100
«Кошти, що надходять від сплати
роботодавцями внеску, штрафів та пені
за несплату чи за порушення порядку
сплати такого внеску»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про таке.

Звертаємо увагу платників, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю – внесок цільового призначення, збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Засади збору та ведення обліку внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 4219.

Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.

Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219, внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100«Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» та вебпорталі ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

 

Доступ
до публічної інформації: з початку 2025
року податківцями Дніпропетровщини
опрацьовано 335 запитів

Протягом
січня – грудня 2025 року до Головного
управління ДПС у Дніпропетровській
області (ГУ ДПС) надійшло 335 запитів на
отримання публічної інформації. У
порівнянні з аналогічним періодом 2024
року кількість запитів збільшилось на
2 одиниці (січень – грудень 2024 року –
333 запити).  

Згідно
з аналізом результатів опрацювання
запитів на публічну інформацію: 

– 331– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т. ч. 4, які перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення; 

– 1 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення; 

– 3 – знаходиться на виконанні. 

З
метою поліпшення інформаційного обміну
з платниками податків при ГУ ДПС діє
електронна поштова скринька
[email protected], запити на публічну
інформацію з якої протягом кожного
робочого дня приймаються працівниками
контролюючого органу.  

Крім
того, для забезпечення прозорості
діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення
публічної інформації у формі 4 наборів
відкритих даних на Єдиному державному
вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та
субсайті «Головне управління ДПС у
Дніпропетровській області»:  

·                     Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;  

·                     Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 

·                     Інформація із системи обліку публічної інформації; 

·                     Реєстр  наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації. 

Оприлюднені
набори даних підтримується у актуальному
стані. 

Результати
опрацювання інформації, отриманої від
ДПС України, сервісу «Пульс», державної
установи «Урядовий контактний центр»
та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської
ОДА»

Фахівцями
управління організації роботи Головного
управління ДПС у Дніпропетровській
області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд
інформації, яка надходить засобами
спеціалізованої автоматизованої системи
– сервіс «Пульс» від Контакт – центру
ДПС. 

Всього
у січні – грудні 2025 року до сервісу
«Пульс» на розгляд надійшло 117 інформаційних
карток зі зверненнями від фізичних і
юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності
працівників структурних підрозділів
ГУ ДПС (далі – звернення).  

Найбільшу
питому вагу складають звернення з питань
щодо:  

– нарахувань в ІКП – 59 звернень (50,4%); 

– ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 25 звернень (21,4 %); 

–  отримання адміністративних послуг – 15 звернень (12,8 %);  

– режиму і порядку роботи – 3 (2,6%); 

– обліку платників податків – 3 (2,6%); 

– проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 3 звернення (2,6 %); 

– відмови у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (1,7%); 

– проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (1,7 %); 

– роботи ЦОП – 1 звернення (1%). 

У
січені – грудні 2025 року ГУ ДПС забезпечено
своєчасний розгляд 213 звернень, які
надійшли на розгляд від державної
установи «Урядовий контактний центр».
Загальна тематика звернень: 

– питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 77 (36,2%); 

– контрольно-перевірочна робота – 43 (20,2%); 

– надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –  33 (15,5%); 

– отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 20 (9,4%); 

– податкова заборгованість – 14 (6,6%); 

– отримання довідки про доходи – 4 (1,9%); 

– податкова знижка – 3 (1,4%); 

– інші питання – 19 (8,8%). 

У
порівнянні з аналогічним періодом 2024
року загальна кількість звернень
платників податків, які надійшли на
розгляд від державної установи «Урядовий
контактний центр» у 2025 році збільшилась
на 53 одиниці (січень – грудень 2024 – 160
звернень). 

Крім того, протягом січня – грудня поточного року до ГУ ДПС від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 43 письмових звернень. Загальна 43 звернень: 

– контрольно-перевірочна робота – 21 (48,8%);  

– питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 13 звернень (30,2%);  

– отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (9,3%); 

– отримання довідки про доходи – 2 (4,7%); 

– інші питання – 3 (7,0%). 

У
порівнянні з аналогічним періодом 2024
року загальна кількість звернень
платників податків, які надійшли на
розгляд від «Гарячої лінії голови
Дніпропетровської ОДА» збільшилась на
33 одиниці (січень – грудень 2024 – 10
звернень). 

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі [email protected],
безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням
ДПС України та від державної установи
«Урядовий контактний центр», «Гарячої
лінії голови Дніпропетровської ОДА»
та сервісу «Пульс». 

Так,
протягом січня – грудня 2025 року до ГУ
ДПС надійшло 1 013 звернень громадян, з
них – 1 013 заяв. 

Загальна
тематика письмових звернень:  

– інформування про ухилення від сплати податків – 621 звернення (61,3%); 

– контрольно-перевірочна робота – 64 звернень (6,3%); 

– податок на майно – 141 звернення (14%); 

– аграрна політика та земельні відносини – 36 звернень (3,5%); 

– єдиний внесок – 19 звернень (1,8%); 

-
відмова в отриманні реєстраційних
номерів облікових карток платників
податків – 17 звернень (1,7%) 

– інші питання – 115 звернень (11,4%). 

У
порівнянні з аналогічним періодом 2024
року загальна кількість звернень
платників податків у 2025 році збільшилась
на 348 одиниць (січень – грудень 2024 – 665
звернень). 

На
виконання статей 22 та 23 Закону України
від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про
звернення громадян» (зі змінами та
доповненнями)  (далі – Закон № 393) в
ГУ ДПС передбачено проведення особистого
прийому громадян керівниками ГУ ДПС та
керівниками структурних підрозділів
ГУ ДПС. 

Прийом
громадян проводиться відповідно до
затвердженого графіку, не рідше двох
разів на місяць.  

У
січні – грудні  2025 року посадовими
особами ГУ ДПС проведено 11 особистих
прийомів громадян. 

У
порівнянні з аналогічним періодом 2024
року загальна кількість проведення
особистих прийомів у 2025 році залишилась
на тому ж рівні (січень – грудень 2024
року – 11 особистих прийомів). 

Чи
можуть бути платниками єдиного податку
другої або третьої групи ФОПи, які
здійснюють охоронну діяльність?

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє, що 26.12.2025 набрав
чинності Закон України від 03 грудня
2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших
законів України щодо особливостей
оподаткування банків податком на
прибуток підприємств у 2026 році та
перенесення строків введення в дію
Електронної системи обігу алкогольних
напоїв, тютюнових виробів та рідин, що
використовуються в електронних сигаретах»
(далі – Закон № 4698).  

Законом
№ 4698 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового
кодексу України новим п.п. 11, згідно з
яким, зокрема, фізичні особи – підприємці,
які здійснюють охоронну діяльність, не
можуть бути платниками єдиного податку
другої або третьої групи. 

Норми
набули чинності з 01.01.2026.  

До
уваги платників, які обирають спрощену
систему оподаткування!

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області щодо: чи має право фізична особа
– підприємець (ФОП) третьої групи, яка
з 01 січня податкового (звітного) року
перейшла зі спрощеної системи оподаткування
на загальну систему оподаткування у
зв’язку з перевищенням у ІV кварталі
попереднього податкового (звітного)
року граничного обсягу доходу,
встановленого для платників єдиного
податку третьої групи, перейти у поточному
році на третю групу платника єдиного
податку (у т. ч. у зв’язку зі збільшенням
граничного обсягу доходу, що пов’язано
з розміром мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на 01 січня
такого податкового (звітного) року),
інформує. 

Згідно
з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу
України від (далі – ПКУ) платниками
єдиного податку третьої групи є, зокрема,
фізичні особи – підприємці, які не
використовують працю найманих осіб або
кількість осіб, які перебувають з ними
у трудових відносинах, не обмежена у
яких протягом календарного року обсяг
доходу не перевищує 1167 розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої
законом на 01 січня податкового (звітного)
року. 

Відповідно
до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники
єдиного податку зобов’язані перейти
на сплату інших податків і зборів,
визначених ПКУ, у разі перевищення
протягом календарного року встановленого
обсягу доходу платниками єдиного податку
третьої групи (крім платників єдиного
податку третьої групи – електронних
резидентів (е-резидентів), – з першого
числа місяця, наступного за податковим
(звітним) кварталом, у якому відбулося
таке перевищення. 

Пунктом
298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що порядок
обрання або переходу на спрощену систему
оподаткування платниками єдиного
податку, зокрема, третьої групи
здійснюється відповідно до підпунктів
298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. 

Для
обрання або переходу на спрощену систему
оподаткування суб’єкт господарювання
подає до контролюючого органу за місцем
податкової адреси заяву про застосування
спрощеної системи оподаткування (далі
– заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст.
298 ПКУ). 

Згідно
з абзацом першим п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ
суб’єкт господарювання, який є платником
інших податків і зборів відповідно до
норм ПКУ, може прийняти рішення про
перехід на спрощену систему оподаткування
шляхом подання заяви до контролюючого
органу не пізніше ніж за 15 календарних
днів до початку наступного календарного
кварталу. Такий суб’єкт господарювання
може здійснити перехід на спрощену
систему оподаткування один раз протягом
календарного року. 

Перехід
на спрощену систему оподаткування
суб’єкта господарювання, зазначеного
в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298
ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо
протягом календарного року, що передує
періоду переходу на спрощену систему
оподаткування, суб’єктом господарювання
дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4
ст. 291 ПКУ (абзац другий п.п. 298.1.4 п. 298.1
ст. 298 ПКУ). 

До
поданої заяви додається розрахунок
доходу за попередній календарний рік,
який визначається з дотриманням вимог,
встановлених главою 1 «Спрощена система
оподаткування, обліку та звітності»
розд. XIV ПКУ (абзац третій п.п. 298.1.4 п.
298.1 ст. 298 ПКУ). 

Таким
чином, фізична особа – підприємець, яка
з 01 січня самостійно відмовилася від
спрощеної системи оподаткування та
перейшла на загальну систему оподаткування
у зв’язку з перевищенням у ІV кварталі
попереднього податкового (звітного)
року граничного обсягу доходу,
встановленого для платників єдиного
податку третьої групи, має право перейти
з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного
року на третю групу платника єдиного
податку за умови дотримання вимог,
визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, у тому числі
щодо обсягу доходу, який залежить від
розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 01 січня такого
податкового (звітного) року. 

Водночас,
відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі
анулювання реєстрації платника єдиного
податку, зокрема, третьої групи за
рішенням контролюючого органу, прийнятим
на підставі акта перевірки, під час
проведення якої виявлено порушення
платником вимог, встановлених главою
1 «Спрощена система оподаткування,
обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, суб’єкт
господарювання має право обрати або
перейти на спрощену систему оподаткування
після закінчення чотирьох послідовних
кварталів з моменту прийняття рішення
контролюючим органом. 

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області інформує. 

Відповідно
до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38
п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі
органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ,
виконують функції, крім особливостей,
передбачених для державних податкових
інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема: 

здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; 

забезпечують
стягнення сум простроченої заборгованості
суб’єктів господарювання перед державою
(Автономною Республікою Крим, обласною
радою чи міською територіальною громадою)
за кредитами (позиками), залученими
державою (Автономною Республікою Крим,
обласною радою чи міською територіальною
громадою) або під державні (місцеві)
гарантії, а також за кредитами із бюджету
(включаючи плату за користування такими
кредитами (позиками) та пеню) в порядку,
визначеному ПКУ або іншим законом,
включаючи погашення такої заборгованості
за рахунок майна цього суб’єкта
господарювання. 

Процес
формування платіжних інструкцій на
стягнення коштів для списання податкового
боргу та направлення їх на виконання
надавачам платіжних послуг є автоматизованим
та здійснюється у відповідності до
вимог Порядку інформаційної взаємодії
Державної податкової служби України,
Державної казначейської служби України
та надавачів платіжних послуг під час
передавання платіжних інструкцій на
стягнення коштів в електронній формі,
затвердженого наказом Міністерства
фінансів України, територіальними
органами ДПС (головними управліннями
ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним
управлінням ДПС по роботі з великими
платниками податків (Центральним,
Східним, Західним, Південним, Північним))
на щоденній основі по кожному платнику
(юридичній особі), який має податковий
борг і по якому наявні відповідні
рішення, прийняті згідно ст. 95 Податкового
кодексу України. 

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43852

До
уваги платників ПДВ!

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області щодо: на яку дату резидент
повинен скласти розрахунок коригування
до податкової накладної при поверненні
коштів нерезидентом за ненадані послуги,
якщо валюта була зарахована на розподільчий
рахунок на одну дату, а на валютний
рахунок резидента на наступний день,
повідомляє. 

У
такому випадку розрахунок коригування
до податкової накладної складається
на дату повернення нерезидентом резиденту
коштів на поточний рахунок, відкритий
в іноземній валюті. 

За
спецвикористання води платники
Дніпропетровщини сплатили до місцевих
бюджетів понад 107,7 млн грн рентної плати

Протягом
2025 року від платників рентної плати за
спеціальне використання води до місцевих
бюджетів Дніпропетровської області
надійшло понад 107,7 млн гривень. 

Звертаємо
увагу, що суб’єкт господарювання, який
здійснює видобування води із декількох
свердловин, розташованих на територіях
різних територіальних громад, які
обслуговує один контролюючий орган
подає до такого контролюючого органу
одну податкову декларацію з рентної
плати (затверджена наказом Міністерства
фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із
змінами та доповненнями)) (далі –
Декларація) з кількістю розрахунків з
рентної плати за спеціальне використання
води – Додатків 5, що відповідає кількості
свердловин. 

При
цьому у графі «код за КАТОТТГ
адміністративно-територіальної одиниці»
рядка 2 Декларації зазначається код
адміністративно-територіальної одиниці
за КАТОТТГ за місцем обліку платника
рентної плати (місцезнаходженням
контролюючого органу, до якого подається
Декларація). 

У
Додатках 5, зокрема, наводиться наступна
інформація: 

у
рядку 3 – код територіальної громади,
визначений за КАТОТТГ на території якої
знаходиться водний об’єкт; 

у
рядку 5 – код адміністративно-територіальної
одиниці, визначений за КАТОТТГ, за
місцезнаходженням водного об’єкта. 

Збір
за паркування транспортних засобів:
платники Дніпропетровщини поповнили
місцеві бюджети на понад 48,4 млн гривень

У
січні – грудні 2025 року платники
Дніпропетровської області спрямували
до місцевих бюджетів понад 48,4 млн грн
збору за місця для паркування транспортних
засобів. Це на понад 5,0 млн грн більше
надходжень аналогічного періоду на
понад 5,0 млн гривень. 

Звертаємо
увагу, що сума збору за місця для
паркування транспортних засобів,
обчислена відповідно до податкової
декларації за звітний (податковий)
квартал, сплачується щоквартально
протягом 10 календарних днів, що настають
за останнім днем відповідного граничного
строку, передбаченого Податковим
кодексом України для подання податкової
декларації. 

Якщо
граничний строк сплати податкового
зобов’язання припадає на вихідний або
святковий день, останнім днем сплати
податкового зобов’язання вважається
операційний (банківський) день, що настає
за вихідним або святковим днем. 

Напередодні внаслідок масованого російського обстрілу була пошкоджена будівля податкової у Дніпрі. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух на
своїй сторінці у Facebook. 

«Вибуховою хвилею у приміщенні вибито вікна і двері, понівечені кабінети. На щастя, люди не постраждали. Оперативно закриваємо пошкодження. Все втрачене обов’язково відновимо», – зазначила Леся Карнаух. 

Вона
подякувала податківцям за витримку та
роботу в умовах постійних викликів.
Також в. о. Голови ДПС висловила вдячність
платникам за стійкість і підтримку
економіки попри війну.  

Ключові
показники для платників єдиного податку

Мінімальна
заробітна плата – 8 647 грн 

Прожитковий
мінімум для працездатних осіб – 3 328
грн; 

Граничні
обсяги доходу: 

І
група – 1 444 049 грн; 

ІІ
група – 7 211 598 грн; 

ІІІ
група – 10 091 049 грн. 

Розмір
ставки єдиного податку: 

І
група – 332,80 грн/міс (не більше 10 % розміру
прожиткового мінімуму) 

ІІ
група – 1 729,40 грн/міс (не більше 20 % розміру
мінімальної заробітної плати (далі –
МЗП)) 

ІІІ
група – 3 % доходу (у разі сплати податку
на додану вартість згідно ПКУ) 

                 5
% доходу (у разі включення податку на
додану вартість до   

                  складу
єдиного податку) 

ІV
група – залежить від категорії (типу)
земель та їх розташування 

Розмір
єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування: 

І
група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

ІІ
група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

ІІІ
група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

ІV
група – 1 902,34 грн/міс (22% МЗП) 

Військовий
збір: 

І
група – 864,70 грн/міс  (10 % МЗП) 

ІІ
група – 864,70 грн/міс  (10 % МЗП) 

ІІІ
група – 1 % від доходу 

ІV
група – 864,70 грн/міс (10 % МЗП) 

Фізичною
особою одержано дохід від надання
нерухомості в оренду фізичній особі,
яка не є самозайнятою особою: порядок
сплати ПДФО

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області нагадує. 

Нормами п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок, ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ. 

Відповідно
до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар
є фізичною особою, яка не є самозайнятою
особою, особою, відповідальною за
нарахування та сплату (перерахування)
ПДФО до бюджету, є платник податку –
орендодавець. 

При
цьому: 

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи; 

б)
у разі вчинення нотаріальної дії щодо
посвідчення договору оренди об’єктів
нерухомості нотаріус зобов’язаний
надіслати інформацію про такий договір
контролюючому органу за податковою
адресою платника податку – орендодавця
за формою та у спосіб, встановлені
Кабінетом Міністрів України. За порушення
порядку та/або строків подання зазначеної
інформації нотаріус несе відповідальність,
передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ. 

Понад
19,5 млрд грн ПДВ спрямували платники
Дніпропетровщини до загального фонду
держбюджету

У
січні – грудні 2025 року загальний фонд
державного бюджету від платників
Дніпропетровщини отримав понад 19,5 млрд
грн податку на додану вартість (ПДВ), що
майже на 3,2 млрд грн більше показника
січня – грудня 2024 року. Про це поінформував
в. о. начальника Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Юрій
Павлютін. 

Керівник обласної податкової служби висловив вдячність бізнесу за сумлінну сплату податкових зобов’язань. Нагадав, що згідно із Національною стратегією доходів до 2030 року, стратегічною метою управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства. Це здійснюється шляхом виявлення та визначення пріоритетних ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків. 

«Податкова
служба, як контролюючий орган, у своїй
роботі використовує виключно
ризикоорієнтований підхід, спрямований
на запобігання порушенням законодавства
суб’єктами господарювання. При цьому,
забезпечення комфортних умов для
виконання платниками їх обов’язків –
важливий напрямок діяльності податківців»,
– підкреслив Юрій Павлютін. 

Нагадуємо,
що у консультаційному центрі з питань
зупинення реєстрації податкової
накладної/розрахунку коригування в
Єдиному реєстрі податкових накладних
Головного управління ДПС у Дніпропетровській
області платники мають можливість у
разі необхідності отримати детальні
роз’яснення законодавчих норм щодо
зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (номери
телефонів для зв’язку: (056) 374 31 09; (098) 227
87 66; (066) 982 19 13).  

Охоронна
діяльність і єдиний податок: що змінюється
з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідні зміни передбачені Законом України від 3 грудня 2025 року № 4698-ІХ, який набрав чинності 26 грудня 2025 року. 

У
зв’язку з цим Державна податкова служба
України інформує платників єдиного
податку, які здійснюють охоронну
діяльність, про порядок переходу на
загальну систему оподаткування. 

Для
реалізації права на здійснення
підприємницької діяльності такі суб’єкти
господарювання можуть добровільно
відмовитися від застосування спрощеної
системи оподаткування з 01 січня 2026
року.   

Яка
процедура переходу на загальну систему 

Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу за своєю податковою адресою. Вона подається за формою, затвердженою наказом
Міністерства фінансів України від
16.07.2019 № 308, одним із способів: 

-
особисто платником податків або його
уповноваженим представником; 

-
поштою з повідомленням про вручення та
описом вкладення; 

-
в електронній формі з використанням 

-
засобів електронного зв’язку з
дотриманням вимог законодавства у сфері
електронного документообігу та
електронних довірчих послуг. 

З
метою дотримання вимог Закону № 4698
рекомендований граничний строк подання
заяви про відмову від спрощеної системи
оподаткування –
до 20 січня 2026 року включно. 

Усі
подані заяви підлягають опрацюванню
контролюючим органом у встановленому
порядку. 

Зазначена
позиція ДПС погоджена із Міністерством
фінансів України. 

Увага!
Шахраї!

Останнім
часом почастішали випадки шахрайських
дій з боку невстановлених осіб, які
видають себе за посадових осіб Головного
управління ДПС у Дніпропетровській
області (далі – ГУ ДПС). 

Шахраї телефонують платникам податків з мобільних номерів телефонів  (096) 652 92 12 та (098) 844 61 28 з проханням надати грошову допомогу за сприяння вирішення проблемних питань.

У черговий раз наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.  

Просимо бути уважними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону (093) 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

Будьте пильними – захистіть себе від шахраїв.

Учасники
бойових дій та особи з інвалідністю
внаслідок війни тепер мають право на
податкову знижку за оренду житла

З 1 січня 2026 року розширено коло платників податку, які мають право на податкову знижку за витратами на оренду житла.

Відтепер до переліку осіб, які можуть скористатися податковою знижкою у зв’язку із витратами на плату за договором оренди житла (квартири або будинку), додано учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Податкова знижка дозволяє зменшити оподатковуваний дохід фізичної особи на суму фактично понесених витрат. Це дає змогу повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб.

Мета удосконалення податкового законодавства – посилення соціального захисту та підтримка громадян, які боронили незалежність і територіальну цілісність України.

Новації передбачені Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, яким внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Які
документи та критерії можуть підтверджувати
правомірність співпраці з компанією –
аутстафером?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правомірність співпраці замовника з компанією – аутстафером можуть підтвердити первинні документи, які доводять факт найму робочої сили, сплату компанії – аутстаферу замовником відповідних коштів за договором аутстафінгу із відповідним відображенням таких господарських операцій в бухгалтерському обліку замовника, виконання компанією – аутстафером обов’язків роботодавця та податкового агента. Конкретний перелік документів та критеріїв може варіюватись в залежності від специфіки діяльності підприємства – замовника.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами) (далі – Порядок № 8).

Згідно з п. 5 розд. ІV Порядку № 8 у розд. «Відомості про контрольовані операції» зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розд. «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» додаток до Звіту (далі – Додаток).

Якщо протягом звітного (податкового) року відбувається зміна кредитної ставки за наданим (отриманим) кредитом, то показники граф у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка відображаються окремими рядками за кожною кредитною ставкою із зазначенням документа, на підставі якого відбулась зміна кредитної ставки.

Детальніше – за посиланням – https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43842

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України до уваги платників представлено Інформаційний лист № 1/2026: Особливості формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства у 2026 році.

З 01 січня 2026 року в Україні діють оновлені норми Податкового кодексу, що стосуються формування Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання законодавства.

Мета нововведень – підтримати сумлінних платників і вдосконалити податкове адміністрування в умовах воєнного стану. Для зручності платників підготовлено інформаційний лист з поясненнями ключових змін.

У документі зібрано основні вимоги та критерії, на підставі яких формується Перелік, особливості податкового адміністрування на період включення до Переліку.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут: https://tax.gov.ua/data/material/000/833/968680/InfoList1.pdf

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/968680.html

Щодо
подання до початку документальної
планової перевірки податкових декларацій
(розрахунків) за податкові (звітні)
періоди, що підлягають перевірці, із
порушенням строків їх подання

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області інформує. 

Відповідно
до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) податкова
декларація, розрахунок, звіт (далі –
податкова декларація) – документ, що
подається платником податків (у тому
числі відокремленим підрозділом у
випадках, визначених ПКУ) контролюючим
органам у строки, встановлені законом,
на підставі якого здійснюється нарахування
та/або сплата грошового зобов’язання,
у тому числі податкового зобов’язання
або відображаються обсяги операції
(операцій), доходів (прибутків), щодо
яких податковим та митним законодавством
передбачено звільнення платника податку
від обов’язку нарахування і сплати
податку і збору, чи документ, що свідчить
про суми доходу, нарахованого (виплаченого)
на користь платників податків – фізичних
осіб, суми утриманого та/або сплаченого
податку, а також суми нарахованого
єдиного внеску. 

Порядок
подання податкової декларації до
контролюючих органів встановлено ст.
49 ПКУ. Податкова декларація подається
за звітний період в установлені ПКУ
строки контролюючому органу, в якому
перебуває на обліку платник податків
(п. 49.1 ст. 49 ПКУ). 

Платник
податків зобов’язаний за кожний
встановлений ПКУ звітний період, в якому
виникають об’єкти оподаткування, або
у разі наявності показників, які
підлягають декларуванню, відповідно
до вимог ПКУ подавати податкові декларації
щодо кожного окремого податку, платником
якого він є. Цей абзац застосовується
до всіх платників податків, в тому числі
платників, які перебувають на спрощеній
системі оподаткування обліку та звітності
(абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ). 

Прийняття
податкової декларації є обов’язком
контролюючого органу (п. 49.8 ст. 49 ПКУ). 

Порядок
проведення документальних планових
перевірок передбачено ст. 77 ПКУ. 

Зокрема,
п. 77.1 ст. 77 ПКУ передбачено, що документальна
планова перевірка повинна бути передбачена
у плані-графіку проведення планових
документальних перевірок. 

План-графік
документальних планових перевірок на
поточний рік оприлюднюється на офіційному
веб-сайті центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну податкову
політику, до 25 грудня року, що передує
року, в якому будуть проводитися такі
документальні планові перевірки. 

До
плану-графіка проведення документальних
планових перевірок відбираються платники
податків, які мають ризик щодо несплати
податків та зборів, невиконання іншого
законодавства, контроль за яким покладено
на контролюючі органи (абзац перший п.
77.2 ст. 77 ПКУ). 

Згідно
з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення
документальної планової перевірки
керівником (його заступником або
уповноваженою особою) контролюючого
органу приймається рішення, яке
оформлюється наказом. 

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. 

Строки
проведення документальної планової
перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7
ст. 77 ПКУ). 

Перелік
матеріалів, які можуть бути підставою
для висновків під час проведення
документальної планової перевірки, та
порядок надання платниками податків
документів для такої перевірки встановлено
ст.ст. 83, 85 ПКУ (п. 77.8 ст. 77 ПКУ). 

Згідно
з п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під
час проведення документальних планових
та позапланових перевірок (з урахуванням
термінів продовження, зупинення або
перенесення термінів її проведення) не
має права подавати уточнюючі податкові
декларації (розрахунки) до поданих ним
раніше податкових декларацій з
відповідного податку і збору за звітний
(податковий) період, який перевіряється
контролюючим органом. Це правило не
поширюється на випадки, встановлені
абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ. 

При
цьому, згідно з приписами п. 120.1 ст. 120
ПКУ неподання або несвоєчасне подання
платником податків або іншими особами,
зобов’язаними нараховувати та сплачувати
податки та збори, платежі, контроль за
сплатою яких покладено на контролюючі
органи, податкових декларацій
(розрахунків), тягнуть за собою
відповідальність у вигляді накладення
штрафу. 

Отже,
ПКУ не встановлено заборони щодо подання
платником податків – юридичною особою
після отримання повідомлення та копії
наказу про проведення документальної
планової перевірки, але до її початку,
податкових декларацій (розрахунків) із
порушенням строків їх подання, визначених
ПКУ. 

Рентна
плата: платники Дніпропетровщини
поповнили місцеві бюджети на понад 2,0
млрд гривень

У
січні – грудні 2025 року платники рентної
плати поповнили місцеві бюджети
Дніпропетровської області на понад 2,0
млрд гривень. Порівняно з відповідним
періодом 2024 року надходження зросли
майже на понад 150,8 млн грн, або на 7,8
відсотків. 

Звертаємо
увагу, що 20.01.2026 – останній день подання
податкової декларації з рентної плати
за грудень 2025 року з розрахунком рентної
плати за: користування надрами при
видобуванні вуглеводневої сировини;
користування радіочастотним ресурсом
України; транспортування нафти і
нафтопродуктів магістральними
нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
транзитне транспортування трубопроводами
аміаку територією України. 

Понад
323,7 млн грн акцизного податку з вироблених
товарів спрямували до загального фонду
держбюджету платники Дніпропетровщини

У
січні – грудні 2025 року платники
Дніпропетровської області поповнили
загальний фонд держаного бюджету
акцизним податком з вироблених товарів
на понад 323,7 млн гривень. 

Звертаємо увагу, що у разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), з причин не пов’язаних з усуненням недоліків чи знищенням товару (продукції), коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться. Податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, у разі реалізації виробником повернутої якісної підакцизної продукції з якої було сплачено акцизний податок при першій її реалізації (відвантаженні) та при незмінності ставок акцизного податку не нараховуються. 

Порядок
та терміни реєстрації ПРРО

► Для
реєстрації ПРРО складається Заява про
реєстрацію програмних реєстраторів
розрахункових операцій за формою №
1-ПРРО (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО,
ідентифікатор форми J/F 1316605) (додаток 1
до Порядку № 317). 

► Реєстраційна
заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі
подається за основним місцем обліку СГ
як платника податків до фіскального
сервера ДПС засобами Електронного
кабінету (портального рішення для
користувачів або програмного інтерфейсу
(API)), або засобами телекомунікацій. 

► У
реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО
зазначається локальний номер ПРРО, який
присвоюється такому ПРРО суб’єктом
господарювання (СГ). 

Локальний
номер ПРРО становить числовий номер,
він є унікальним серед номерів, що
присвоюються СГ у довільному порядку
ПРРО для його реєстрації та застосування
у відповідній господарській одиниці. 

Локальний
номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати
скасування реєстрації ПРРО. 

► Фіскальним
сервером ДПС здійснюється автоматизована
обробка реєстраційної заяви за ф. №
1-ПРРО, за результатами якої ПРРО
реєструється або формується відмова в
реєстрації ПРРО. 

► Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, СГ надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій: 

у
день отримання реєстраційної заяви за
ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за
ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00
робочого (операційного дня); 

не
пізніше наступного робочого дня, якщо
реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла
після 16.00 робочого (операційного дня). 

Така
інформація направляється у вигляді
квитанції 

► У
разі відсутності підстав для відмови
у реєстрації ПРРО реєструється шляхом
присвоєння програмним забезпеченням
фіскального сервера ДПС фіскального
номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру
ПРРО. 

► Датою
реєстрації ПРРО є дата формування
фіскального номера ПРРО. 

► Про
реєстрацію ПРРО СГ направляється
інформація у вигляді квитанції із
зазначенням присвоєного під час
реєстрації фіскального номера ПРРО. 

► За
наявності підстав для відмови в реєстрації
ПРРО фіскальний сервер ДПС формує
повідомлення про відмову в реєстрації
ПРРО із зазначенням підстав для такої
відмови 

Довідково:
Порядок реєстрації, ведення реєстру та
застосування програмних реєстраторів
розрахункових операцій, затверджений
наказом Міністерства фінансів України
від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до
наказу Міністерства фінансів України
від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами
та доповненнями) 

Чи
необхідно фізичній особі, яка надає в
оренду особисте майно, реєструватись
ФОП?

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє. 

Відповідно
до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу
(далі – ЦКУ) власник володіє, користується,
розпоряджається своїм майном на власний
розсуд, у тому числі для здійснення
підприємницької діяльності. 

Оподаткування
доходу від надання нерухомості в оренду
(суборенду, емфітевзис), житловий найм
(піднайм) здійснюється відповідно до
п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ). 

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець. 

Отже,
надання в оренду власного нерухомого
майна може здійснюватися фізичними
особами як у межах підприємницької
діяльності, так і шляхом виконання норм
п. 170.1 ст. 170 ПКУ без реєстрації орендодавця
фізичною особою – підприємцем (ФОП). 

Такий
платник за результатами звітного
податкового року зобов’язаний до 1
травня року, що настає за звітним, подати
до контролюючого органу, в якому перебуває
на обліку, податкову декларацію про
майновий стан і доходи, в якій задекларувати
суму отриманого доходу та визначити
податкові зобов’язання з ПДФО та
військового збору. 

Підтримка
обороноздатності країни: майже 9,2 млрд
грн військового збору сплатили платники
Дніпропетровщини до загального фонду
держбюджету

Протягом
січня – грудня 2025 року від платників
Дніпропетровщини до загального фонду
державного бюджету надійшло майже 9,2
млрд грн військового збору. Як повідомив
в. о. начальника Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Юрій
Павлютін, у порівнянні з відповідним
періодом 2024 року надходження збільшились
майже на 6,3 млрд гривень.  

«Сплата
військового збору – це не тільки
своєчасно виконані фінансові обов’язки
перед державою, а й вкрай необхідна
підтримка захисників та захисниць, які
виборюють сьогодні наше майбутнє.
Висловлюємо вдячність громадянам,
бізнесу і громадськості за відповідальне
ставлення до сплати податкових платежів»,
– підкреслив Юрій Павлютін. 

Нагадуємо,
що військовий збір сплачують усі
категорії платників податків. 

Ставки, за якими сплачується військовий збір: 

– ФОПи першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року; 

-
платники єдиного податку третьої групи
(крім е-резидентів) – 1 % від отриманого
доходу щоквартально; 

-
ФОПи на загальній системі оподаткування
– 5 % від чистого річного оподатковуваного
доходу; 

-
з найманих працівників – 5 % від нарахованої
заробітної плати; 

-
військовослужбовці та працівники ЗСУ,
СБУ, Служби зовнішньої розвідки України,
ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби,
Управління державної охорони України,
Держспецзв’язку, Державної спеціальної
служби транспорту України – 1,5 % з доходу,
одержаного у вигляді грошового
забезпечення, грошових винагород та
інших виплат, які здійснюються відповідно
до законодавства України (за винятком
доходів, які звільняються від оподаткування
військовим збором відповідно до п. п.
1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ
Податкового кодексу України). 

Водночас, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби. 

З
1 січня 2026 року змінюються строки подання
нотаріусами інформації до податкової

З
1 січня 2026 року набрали чинності зміни
до Податкового кодексу України щодо
строків подання нотаріусами інформації
про посвідчені договори та видані
свідоцтва про право на спадщину. 

При
вчиненні нотаріальних дій щодо: 

-
посвідчення договорів купівлі-продажу
(міни) між фізичними особами нерухомого
та рухомого майна; 

– видачі свідоцтв про право на спадщину; 

-
посвідчення договорів дарування, 

нотаріуси подають до контролюючого органу інформацію, визначену пунктами 172.4, 173.4 та 174.4 Податкового кодексу України. 

Строки
подання інформації 

– державні нотаріальні контори – щомісяця; 

– приватні нотаріуси – щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу). 

Інформація
подається до контролюючого органу за
місцем розташування державної нотаріальної
контори або робочого місця приватного
нотаріуса. 

Форма
подання 

Відомості
подаються за формою додатка 4ДФ до
Податкового розрахунку сум доходу,
нарахованого (сплаченого) на користь
фізичних осіб, та сум утриманого з них
податку і нарахованого єдиного внеску
відповідно до наказу Міністерства
фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі
змінами. 

Новації
передбачені Законом України від 16 липня
2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших
законодавчих актів у зв’язку з прийняттям
Закону України «Про інтегроване
запобігання та контроль промислового
забруднення». 

29
грудня 2025 

Комунікація
з платниками – ключовий інструмент
податкової служби 

У
Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській
області відбулася онлайн-зустріч із
суб’єктами господарювання Криворізького
району з актуальних питань податку на
додану вартість, а також розвитку
сервісного та безбар’єрного підходу
у роботі податкової служби. Увагу
учасників зосередили на порядку
формування податкових зобов’язань і
податкового кредиту та вимогах до
документального підтвердження операцій
і специфіці застосування пільгового
режиму оподаткування відповідно до
чинного законодавства. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/967296.html 

29
грудня 2025 

Діалог
з молоддю про практичні інструменти
підтримки студентства 

Провідні
фахівці Головного управління ДПС у
Дніпропетровській області зустрілися
зі студентами та викладачами факультету
економіки, бізнесу та міжнародних
відносин Університету митної справи
та фінансів. Захід став платформою для
обговорення права на податкову знижку.
Податківці розповіли, що податкова
знижка – це можливість повернути частину
сплаченого ПДФО за певні послуги, які
були здійснені протягом звітного року.
Студентам розповіли, хто має право на
відшкодування та які саме послуги
підлягають компенсації з бюджету.  

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/967301.html 

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AfQKaJGcY/ 

30
грудня 2025 

Разом
формуємо відповідальне ставлення до
сплати податків 

На
Дніпропетровщині на базі консультаційного
центру з питань зупинення реєстрації
податкової накладної/розрахунку
коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі
податкових накладних (ЄРПН) Головного
управління ДПС у Дніпропетровській
області  відбулися чергові
онлайн-зустрічі з платниками податків
Дніпровського та Криворізького районів.
Діалог пройшов за участю керівника
регіональної комісії з питань зупинення
реєстрації ПН/РК в ЄРПН, заступника
начальника ГУ ДПС Максима Яіцького. 

Субсайт:
 https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/967633.html 

Фейсбук:
 https://www.facebook.com/share/p/181HhgEyMs/ 

30
грудня 2025 

Сервіс
може бути не лише якісним, а й по-справжньому
теплим і святковим 

Напередодні
зимових свят Центри обслуговування
платників Дніпропетровщини перетворилися
на справжні осередки новорічного
настрою. У межах конкурсу «Створи
новорічну магію у ЦОП», ініційованого
в. о. начальника Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Юрієм
Павлютіним, співробітники ЦОПів довели,
що сервіс може бути не лише якісним, а
й по-справжньому теплим і святковим.
Ялинки, святкові декорації, креативні
інсталяції та авторські новорічні
рішення — кожен ЦОП вкладав у свою
атмосферу частинку душі. Працівники
дали волю фантазії, увімкнули творчі
здібності й створили простір, у якому
приємно не лише отримувати послуги, а
й заряджатися позитивними емоціями. 

Субсайт:
 https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/967667.html 

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/v/1BuuZ9BZQL/ 

30
грудня 2025 

У
податковій службі Дніпропетровщини
підбили підсумки роботи за поточний
рік 

У
Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській
області відбулась нарада за результатами
роботи у 2025 році. Він був насиченим і
складним, однак – результативним. На
заході податківці підбили підсумки
року, що добігає до кінця. «Забезпечення
стабільних надходжень до бюджетів –
ключове завдання податкової служби.
Результати роботи переконливо доводять:
активний і відкритий діалог з платниками
сприяє сумлінній сплаті податків. Саме
ці кошти дають змогу державі підтримувати
обороноздатність та виконувати соціальні
зобов’язання», – зазначив очільник
податкової Дніпропетровщини Юрій
Павлютін. Підбиття підсумків – це
можливість побачити результати командної
роботи, зробити  важливі висновки та
впевнено окреслити плани на наступний
рік. 

Субсайт:
 https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/967701.html 

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BWNxSffjx/ 

∴31
грудня 2025∴ 

∴∴∴З
Новим роком!∴∴∴ 

Привітання
в. о. начальника Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Юрія
Павлютіна. 

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BfbGo6NNM/ 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/969076.html 

 

З
1 січня 2026 року змінюється порядок
подання Податкового розрахунку для
ФОПів та самозайнятих осіб

З
1 січня 2026 року для податкових агентів
– фізичних осіб – підприємців та осіб,
які провадять незалежну професійну
діяльність, змінюється порядок подання
Податкового розрахунку сум доходу,
нарахованого (сплаченого) на користь
фізичних осіб, сум утриманого з них
податку та сум нарахованого єдиного
внеску. 

Відповідно
до оновлених норм: 

-
податкові агенти – фізичні особи –
підприємці та особи, які провадять
незалежну професійну діяльність, подають
Податковий розрахунок у строки,
встановлені для податкового кварталу
(з розбивкою показників по місяцях
звітного кварталу); 

-
інші податкові агенти, крім ФОПів та
самозайнятих осіб, подають Податковий
розрахунок у строки, встановлені для
податкового місяця. 

Зміни
запроваджено Законом України від 16
липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін
до Податкового кодексу України та інших
законодавчих актів України у зв’язку
з прийняттям Закону України “Про
інтегроване запобігання та контроль
промислового забруднення” та з метою
удосконалення окремих положень
податкового законодавства». 

Ним
внесено зміни, зокрема, до пункту 51.1
статті 51 та абзацу першого підпункту
«б» пункту 176.2 статті 176 Податкового
кодексу України щодо строків подання
Податкового розрахунку. 

Платникам
податку на прибуток підприємств!

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області інформує. 

Різниці,
які виникають при здійсненні фінансових
операцій встановлено ст. 140 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ). 

Оподаткування
процентів за борговими зобов’язаннями
встановлено п. 140.1 ст. 140 ПКУ. 

Під
борговими зобов’язаннями для цілей
даного пункту слід розуміти зобов’язання
за будь-якими кредитами, позиками,
депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання
за договорами фінансового лізингу та
іншими запозиченнями незалежно від їх
юридичного оформлення. 

Відповідно
до п. 140.2 ст. 140 ПКУ для платника податку
на прибуток підприємств, у якого сума
боргових зобов’язань, визначених п.
140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями
з нерезидентами, перевищує суму власного
капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий
результат до оподаткування збільшується
на суму перевищення нарахованих у
бухгалтерському обліку процентів за
кредитами, позиками та іншими борговими
зобов’язаннями (крім процентів, що
підлягають капіталізації відповідно
до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних
стандартів фінансової звітності до
моменту введення відповідного активу
в експлуатацію), що виникли за операціями
з нерезидентами, понад 30 відс. суми
розрахованого об’єкта оподаткування
податком на прибуток звітного (податкового)
періоду, в якому здійснюється нарахування
таких процентів, збільшеного на суму
фінансових витрат за даними фінансової
звітності та суми амортизаційних
відрахувань за даними податкової
звітності того самого звітного
(податкового) періоду. 

Сума
боргових зобов’язань, що виникли за
операціями з нерезидентами, та сума
власного капіталу для цілей цього пункту
визначається як середнє арифметичне
значень таких боргових зобов’язань та
відповідно власного капіталу на початок
та кінець звітного податкового періоду
з урахуванням процентів, зазначених у
п. 140.3 ст. 140 ПКУ. 

Власний
капітал – різниця між активами і
зобов’язаннями підприємства (п. 3 розд.
I Національного положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності»,
затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 07.02.2013 № 73 (із
змінами)). 

Для
цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування
визначається згідно із ст. 134 ПКУ з
коригуванням фінансового результату
до оподаткування на усі різниці, визначені
відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ,
крім: 

від’ємного
значення об’єкта оподаткування минулих
податкових (звітних) років; 

різниці,
визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ. 

Проценти,
які перевищують суму обмеження,
визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили
фінансовий результат до оподаткування,
зменшують фінансовий результат до
оподаткування майбутніх звітних
податкових періодів у сумі, зменшеній
щорічно на 5 відс. від суми процентів,
що залишилися не врахованими у зменшення
фінансового результату до оподаткування,
з урахуванням обмежень, встановлених
п. 140.2 ст. 140 ПКУ (п. 140.3 ст. 140 ПКУ). 

Таким
чином, для розрахунку обмежень,
встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, невраховані
відсотки станом на 01.01.2025 зменшуються
на 5 відсотків та додаються до суми
відсотків, нарахованих на користь
нерезидентів у І кварталі 2025 року. 

Отже,
платник, у якого у звітному році сума
боргових зобов’язань, визначена у п.
140.1 ст. 140 ПКУ, не перевищує суму власного
капіталу більш ніж у 3,5 рази, має право
зменшити фінансовий результат до
оподаткування у звітному періоді цього
року на суму процентів, не врахованих
у зменшення фінансового результату до
оподаткування відповідно до п. 140.3 ст.
140 ПКУ, з урахуванням обмежень визначених
у п. 140.2 ст. 140 ПКУ та зменшених на 5 відс.
(щорічно). 

Який
порядок заповнення та подання заяви за
формою № 1-ОПП у разі включення/невключення
юридичної особи в Реєстр ВПП?

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє. 

Якщо
відповідно до критеріїв, визначених
п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст.14 та згідно з п. 64.7 ст.
64 Податкового кодексу України в
установленому порядку платника податків
включено/невключено до Реєстру великих
платників податків (далі – ВПП) на
наступний рік, внаслідок чого змінюється
основне та неосновне місце обліку
платника податків, контролюючі органи
здійснюють переведення такого платника
податків до/з контролюючого органу, що
здійснює податкове супроводження
великих платників податків, з початку
податкового періоду (календарного
року). 

ВПП,
які не обліковуються в територіальних
органах ДПС, що здійснюють податкове
супроводження ВПП відповідно до наказу
ДПС, зобов’язані не пізніше 01 грудня
поточного року подати заяву (для юридичних
осіб та відокремлених підрозділів) за
ф. № 1-ОПП (далі – Заява за ф. № 1-ОПП) до
територіального органу ДПС, що здійснює
податкове супроводження ВПП (п. 3 розд.
ІІІ Порядку формування великих платників
податків, затвердженого в Міністерстві
фінансів України від 21.10.2015 № 911 (далі –
Порядок № 911). 

Платник
податків, який не включений до Реєстру
ВПП на наступний календарний рік та
перебуває на обліку в територіальному
органі ДПС, що здійснює податкове
супроводження ВПП, переводиться на
облік до територіального органу за
своїм місцезнаходженням з початку
нового податкового періоду. Взяття на
облік/зняття з обліку за основним місцем
обліку такого платника здійснюється
на підставі Заяви за ф. № 1-ОПП, поданої
платником до територіального органу
за його місцезнаходженням (п. 1 розд. IV
Порядку № 911). 

Заява
за ф. № 1-ОПП подається із проставленням
відповідних позначок «v» або «+» в одному
із полів: «включення до Реєстру» або
«не включення до Реєстру». 

Всі
розділи Заяви за ф. № 1-ОПП підлягають
заповненню, поля заяви заповнюються
юридичною особою наступним чином: 

«1
– Податковий номер» вказується код
ЄДРПОУ; 

«1а
– Податковий номер головного підприємства
(для відокремленого підрозділу)» не
заповнюється, якщо платник не є
відокремленим підрозділом; 

«2
– Повне найменування українською мовою»
зазначається інформація про
організаційно-правову форму та назву
платника податків з Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб
– підприємців та громадських формувань
(далі – ЄДР); 

«3
– Скорочене найменування українською
мовою» – абревіатура та назва платника
податків або інше власне скорочене
найменування платника податків (за
наявності) відповідно до даних ЄДР; 

«4 – Найменування контролюючого органу, до якого подається заява» – назва контролюючого органу до якого береться на облік ВПП за основним місцем обліку. 

«Найменування
контролюючого органу, з якого вибув
платник» назва контролюючого органу з
якого знімається з обліку ВПП за основним
місцем обліку; 

«5
– Найменування органу державної
реєстрації» – зазначається інформація
про орган державної реєстрації; 

«Код
та назва організаційно-правової форми»
– зазначається інформація про
організаційно-правову форму відповідно
до даних ЄДР; 

«6
– Основний вид діяльності» зазначається
основний вид діяльності юридичної особи
згідно з даними ЄДР; 

«6а
– Другорядні види діяльності» –
зазначаються всі інші види діяльності
юридичної особи згідно з даними ЄДР; 

«7 – Розмір статутного капіталу в національній валюті» – зазначається розмір статутного капіталу в гривнях; 

«8 – Місцезнаходження» – зазначається структурована адреса юридичної особи»; 

«9-
Керівник» – прізвище (за наявності),
ім’я, по батькові (за наявності) та
реєстраційний номер облікової картки
платника податків або серія (за наявності)
та номер паспорта, номера телефону,
факсу. 

«10
– Головний бухгалтер (бухгалтер чи інша
особа, на яку покладено обов’язки з
ведення бухгалтерського обліку платника
податків)» – прізвище (за наявності),
ім’я, по батькові (за наявності) та
реєстраційний номер облікової картки
платника податків або серія (за наявності)
та номер паспорта, номера телефону,
факсу. 

«Інформація про засновників (фізичних осіб)» – заповнюються (за наявності) дані стосовно засновників фізичних осіб – прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта, номера телефону, факсу, місце проживання»; 

«Інформація
про засновників (юридичних осіб)» –
заповнюються (за наявності) стосовно
засновників юридичних осіб – резидентів
– податковий номер, найменування,
місцезнаходження або (за наявності)
ідентифікаційний (реєстраційний,
обліковий) номер (код) нерезидента у
країні його реєстрації, найменування,
адресні дані. 

Інформація
про засновників може продовжуватись
на наступних аркушах. 

У
разі включення/не включення юридичної
особи до Реєстру ВПП Заява за ф. № 1-ОПП
подається платником в один із таких
способів: 

особисто
платником податків або представником,
уповноваженою на це особою; 

поштою; 

технічними
засобами електронних комунікацій в
електронній формі з дотриманням вимог
законів України «Про електронні документи
та електронний документообіг» та «Про
електронну ідентифікацію та електронні
довірчі послуги». 

Працівнику
(водію) підприємства відшкодовано
витрати за поданим авансовим звітом з
інформацією про плату за користування
дорогами Польщі: що з оподаткуванням?

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області звертає увагу, що особливості
оподаткування доходів нерезидентів
визначені у п. 141.4 ст. 141 Податкового
кодексу України (далі – ПКУ). 

Відповідно
до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141
ПКУ резидент, у тому числі фізична особа
– підприємець, фізична особа, яка
провадить незалежну професійну
діяльність, або суб’єкт господарювання
(юридична особа чи фізична особа
підприємець), який обрав спрощену систему
оподаткування, або інший нерезидент,
який провадить господарську діяльність
через постійне представництво на
території України, які здійснюють на
користь нерезидента або уповноваженої
ним особи будь-яку виплату з доходу з
джерелом його походження з України,
отриманого таким нерезидентом (у тому
числі на рахунки нерезидента, що ведуться
в національній валюті), утримують податок
з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1
п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15
відс. (крім доходів, зазначених у
підпунктах 141.4.3-141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст.
141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що
сплачується до бюджету під час такої
виплати, якщо інше не передбачено
положеннями міжнародних договорів
України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що
набрали чинності. Вимоги цього абзацу
не застосовуються до доходів нерезидентів,
що отримуються ними через їх постійні
представництва на території України. 

Положеннями п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України, вважаються інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. 

Оскільки
плата за користування дорогами Польщі
є компенсацією вартості наданих послуг
у вигляді проїзду по таким дорогам, то
такі виплати не підлягають оподаткуванню
податком на доходи нерезидента з джерелом
їх походження з України. 

Про
скасування нарахування військового
збору

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що відповідно до п.п.
1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні
положення» Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці
(ФОП) – платники єдиного податку першої
та другої групи, податкова адреса яких
знаходиться на територіях бойових дій
або на тимчасово окупованих російською
федерацією територіях України станом
на дату початку бойових дій або тимчасової
окупації, мають право не сплачувати
військовий збір за період з першого
числа місяця, в якому почалися бойові
дії на відповідній території, виникла
можливість бойових дій або почалася
тимчасова окупація такої території, до
останнього числа місяця, в якому було
завершено такі активні бойові дії,
припинено можливість бойових дій або
завершено тимчасову окупацію. 

При
цьому, якщо платники військового збору
– ФОПи – платники єдиного податку
першої та другої групи не сплачують
єдиний податок та військовий збір, то
такі особи не заповнюють податкову
декларацію платника єдиного податку
за період, в якому єдиний податок та
військовий збір не сплачувався. 

Для
таких платників збору, які скористалися
правом не сплачувати збір, контролюючий
орган не проводить нарахування авансових
внесків військового збору. 

Податкові
зобов’язання із сплати військового
збору нараховуються таким платникам
збору за періоди, за які був сплачений
військовий збір, що відображені в
декларації платника єдиного податку. 

Дати
початку та завершення активних бойових
дій, виникнення та припинення можливості
бойових дій або початку та завершення
тимчасової окупації визначаються
відповідно до даних Переліку територій,
на яких ведуться (велися) бойові дії або
тимчасово окупованих російською
федерацією, затвердженого наказом
Міністерства розвитку громад та територій
України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік
територій). 

Фізичні
особи – підприємці – платники єдиного
податку першої та другої групи сплачують
військовий збір шляхом здійснення
авансового внеску не пізніше 20 числа
(включно) поточного місяця (п.п. 1.11 п. 16
прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні
положення» ПКУ). 

Для
таких платників військовий збір
нараховується контролюючими органами
та відображається в інтегрованій картці
платника (далі – ІКП) щомісяця, датою,
що відповідає граничному терміну сплати
військового збору (наприклад, 20 січня
за січень, 20 лютого за лютий тощо). 

У
разі, якщо ФОП – платник єдиного податку
першої – другої групи, зареєстрований
на тимчасово окупованій території,
скористався своїм правом і не сплатив
військовий збір, то щомісяця після
граничного терміну сплати контролюючий
орган скасовує (зменшує) нарахування
військового збору, про що в ІКП з’являється
відповідний запис. 

При
цьому, скасування нарахування військового
збору в ІКП здійснюється контролюючим
органом автоматично (жодних заяв подавати
не потрібно) за умови, що податкова
адреса таких фізичних осіб – підприємців
станом на дату реєстрації платником
єдиного податку першої або другої групи
відповідає Переліку територій, з
урахуванням визначених Переліком
територій дат початку бойових дій або
тимчасової окупації. 

У
випадку, якщо в ІКП нарахування продовжують
відображатися, така фізична особа –
підприємець має право подати до
контролюючого органу письмову заяву в
довільній формі (або в електронній формі
через Електронний кабінет), до якої
додати копії документів, що підтверджують
реєстрацію (податкову адресу) на території
бойових дій або на тимчасово окупованій
російською федерацією території України,
якщо ці дані відсутні в реєстрах або
потребують уточнення. 

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області повідомляє. 

Національною
стратегією доходів до 2030 року, що
затверджена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 27 грудня 2023 року
№ 1218-р (далі – Стратегія), передбачено
удосконалення процесів організації та
проведення документальних і фактичних
перевірок (розділ 4.2.2(b). 

Одним із пріоритетів у цьому напрямі є цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи та застосування новітніх підходів до її проведення, де ключовим заходом є запровадження в діяльність органів ДПС процедури електронного аудиту («Е-аудит»). 

Отже,
Стратегією, зокрема, передбачено
впровадження ІТ-рішень для обробки
даних SAF-T UA для великих платників податків
та запуск у використання системи
«Е-аудит». 

На
сьогодні з метою доопрацювання та
усунення недоліків стосовно формування
та подання платниками податків
стандартного аудиторського файлу (SAF-T
UA) ДПС на постійній основі проводиться
робота з розробником щодо модернізації
версії V2.0, зокрема складено Детальний
технічний опис елементів SAF-T UA V2.0_2 (1).
Оновлену версію стандартного аудиторського
файлу       (SAF-T UA) V2.0_2
(1) розміщено на вебпорталі ДПС, про що
направлено повідомлення в електронні
кабінети великих платників податків. 

До
того ж проводиться аналіз та вивчення
демо-версії системи електронного аудиту
«Е-аудит» (наразі розміщена не на
тестовому середовищі ДПС). 

Водночас
удосконалення системи співпраці та
інформаційного обміну між платниками
податків та органами державної влади,
забезпечення впровадження новітніх
процесів цифрових технологій, роз’яснення
порядку формування та подання стандартного
аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження
концепції електронного аудиту, ДПС
повідомлено про можливість укладання
Меморандуму з великими платниками
податків про участь в експерименті із
запровадження процедури (е-аудит) шляхом
надсилання відповідних повідомлень до
електронних кабінетів великих платників
податків. 

Протягом
2024 ДПС заключено/пролонговано 24
Меморандуми про участь в експерименті
із запровадження процедури «е-аудит»
з великими платниками податків, які
надали згоду сформувати та надіслати
стандартний аудиторський файл (SAF-T UA)
до ДПС для його тестової обробки, та
проведено з ними онлайн-зустрічі. 

ДПС
з метою забезпечення впровадження
новітніх процесів цифрових технологій,
удосконалення системи співпраці та
інформаційного обміну між платниками
податків та органами державної влади,
зокрема на постійній основі проводить
інформаційно-розʼяснювальну роботу
серед платників податків, в межах якої
протягом 2024 року надано 55 листів-розʼяснень
про формування та подання платниками
податків стандартного аудиторського
файлу (SAF-T UA), організовано групи в
месенджерах, за результатами яких
опрацьовуються питання з платниками;
актуальна інформація розміщується на
сторінці в мережі Facebook), проводяться
zoom сесії з платниками з приводу вивчення
проблемних питань заповнення стандартного
аудиторського файлу SAFT UA; 

Крім
цього, великим платникам податків
направлено інформаційні повідомлення
щодо можливості прийняття участі у
пілотному проекті «е-аудит» та направлено
повідомлення бізнес-спільнотам щодо
їх залучення до онлайн-зустрічі з
великими платникам податків, на якій
представники ДПС роз’яснять питання,
пов’язані з форматом та порядком надання
електронних документів (інформації),
сформованих великими платникам податків
на вимогу контролюючого органу. 

Разом з цим для зручності платників податків на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано за такими розділами: «Нормативно-правові акти; Презентація; Повідомлення; XSD (визначена схема для стандартного аудиторського файлу SAF-T UA); Контакти; Меморандум про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит)». Ознайомитися із зазначеною інформацією є можливість за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua. 

Інформаційно-роз’яснювальна
робота щодо впровадження процедури
«е-аудит» була і залишається важливим
напрямом діяльності ДПС щодо роз’яснення
платникам податків мети, тенденції змін
та досягнутих результатів, а також є
важливим фактором в частині заохочення
до добровільної участі та формування
належного рівня довіри платника податків,
постійного збільшення рівня співпраці
з ними в цьому напряму. 

Інформація
розміщена за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatkovi-perevirku/856582.html.

Надання
в оренду земельної ділянки
сільськогосподарського призначення,
земельної частки (паю): як визначається
об’єкт оподаткування ПДФО?

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області нагадує, що відповідно до п.п.
170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ) податковим агентом
платника податку – орендодавця щодо
його доходу від надання в оренду
(емфітевзис) земельної ділянки
сільськогосподарського призначення,
земельної частки (паю), майнового паю є
орендар. 

При
цьому об’єкт оподаткування визначається
виходячи з розміру орендної плати,
зазначеної в договорі оренди, але не
менше ніж мінімальна сума орендного
платежу, встановлена законодавством з
питань оренди землі. 

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ). 

Водночас,
згідно з ст. 1 Указу Президента України
від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові
заходи щодо соціального захисту селян
– власників земельних ділянок та
земельних часток (паїв)» (із змінами та
доповненнями), плата за оренду земельних
ділянок сільськогосподарського
призначення, земельних часток (паїв)
має становити не менше 3 відс. визначеної
відповідно до законодавства вартості
земельної ділянки, земельної частки
(паю). 

При
цьому умовами Типового договору оренди
земельної частки (паю), затвердженого
наказом Державного комітету України
по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 (із
змінами та доповненнями) передбачено,
що розмір орендної плати визначається
за домовленістю між сторонами, але не
може бути меншим від розміру, встановленого
чинним законодавством. 

Отже,
об’єкт оподаткування податком на доходи
фізичних осіб за операціями з надання
в оренду земельної ділянки
сільськогосподарського призначення,
земельної частки (паю) визначається
виходячи з розміру орендної плати,
зазначеної в договорі оренди, але не
менше ніж 3 відс. визначеної відповідно
до законодавства вартості земельної
ділянки, земельної частки (паю). 

Головне
управління ДПС у Дніпропетровській
області інформує, що станом на 30.12.2025
оновлено спеціалізоване клієнтське
програмне забезпечення для формування
та подання звітності до «Єдиного вікна
подання електронної звітності». 

Нові
версії документів додані на виконання
наказів Міністерства фінансів України
від 25 липня 2025 № 371 «Про затвердження
Змін до форми Податкової декларації з
податку на прибуток підприємств», від
26 лютого 2025 року № 119 «Про внесення змін
до форми податкової декларації про
майновий стан і доходи та Інструкції
щодо заповнення податкової декларації
про майновий стан і доходи» (зі змінам)
та від 14 березня 2025 року № 154 «Про
затвердження форми Податкової декларації
з орендної плати за земельні ділянки
сільськогосподарського призначення
державної власності, передані в оренду
відповідно до статті 1201 глави 19 розділу
ІV Земельного кодексу України» (зі
змінами). 

З
повним переліком змін та доповнень
(версія 1.34.0.0) (станом на 30.12.2025) до
спеціалізованого клієнтського програмного
забезпечення для формування та подання
звітності до «Єдиного вікна подання
електронної звітності» можна ознайомитись
на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/.

ДПС
підготувала відповіді на найпоширеніші
питання, що виникають у суб’єктів
господарювання у процесі підготовки
та подання стандартного аудиторського
файлу SAF-T UA. 

За
результатами аналізу звернень, отриманих
під час консультацій, робочих зустрічей
та комунікаційних майданчиків із
платниками були узагальнені матеріали
та сформовано ТОП-10 найбільш актуальних
запитань з відповідями. 

У
переліку, зокрема, запитання щодо
відображення: 

-
елементів зі статусом «Optional»; 

-
зіставлення субрахунків бухгалтерського
обліку з довідниками; 

-
податкових різниць; 

-
митних декларацій; 

-
операцій з фізичними особами – податковими
агентами; 

– заповнення податкових номерів контрагентів, які не є платниками ПДВ; 

-
податкової інформації у разі відсутності
даних про податки; 

-
операцій з придбання / продажу основних
засобів; 

– місцевих податків за різними ставками; 

-
бухгалтерських довідок. 

Ознайомитися
з повним переліком запитань та відповідями
можна за
посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/rozyasnennya–pitannya-vidpovidi/967695.html.

Дотримання
професійної етики – один з найважливіших
принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                          

    

        

            

                

                    

                        

                            

                                

                                    

                                                                                                                                                                                                                                           

                                

                            

                        

                    

                

            

        

    

                                                                                     Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                      управління
інформаційної взаємодії

                                                                         Головного
управління ДПС 

                                                                                                              у
Дніпропетровській області (Кам’янський
район)