🌾МИ НЕ САМІ. ЗА НАМИ — ПОКОЛІННЯ

🎄Колись на Різдво в українських хатах стояла не ялинка з блискітками, а дідух— сніп із найкращого зерна, що ввібрав у себе силу землі за цілий рік.
Він уособлював безперервність життя: від посіву — до врожаю, від покоління — до покоління.

🌻У традиційній українській культурі було повірʼя: на Різдво душі померлих родичів приходять у дім, щоб побути поруч із живими.
Дідух ставав для них знаком запрошення й пошани.

Слово «дідух» означає «дух діда».
На Святвечір господар вносив його до оселі з віншуванням і ставив на покутті під іконами як оберіг.

🌾У дідуху – ціла філософія українського характеру. Ми — народ із поля, з праці, з пісні, з молитви. Із того зерна, яке не раз топтали, але воно знову й знову проростало.

У час, коли нас намагаються позбавити історії, мови й коріння, дідух нагадує: ми не самі.
За кожним із нас — плече до плеча — стоїть цілий рід.

Тож, якщо сьогодні ви віддаєте данину традиції, знайте: ви ставите не етнодекор. Ви ставите опору.

✨ **З Різдвом Христовим!**
Нехай тепло різдвяного вогню зігріває ваш дім, а світло Віфлеємської зірки осяює кожного, даруючи благословення.