Маємо пам’ятати…
Від невгамовного болю вже майже чотири роки безупинно здригається рідна земля, коли її покидають Герої. Вони йдуть на вічну варту Неба, залишаючи рідним нездоланний біль і горе непоправної втрати. Ця втрата – це загальнонаціональна трагедія, про яку маємо пам’ятати і згадувати поіменно всіх, чиє життя злочинно обірване російсько-українською війною.
24 листопада минає жалобний рік втрати нашого Героя-Захисника БАЛЬОНА Сергія Миколайовича (18.05.1985-24.11.2024) із с. Осична.
Народився Сергій на Буковині – у с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області. Проте рідним для нього став Оратівський край, де у с. Осична пройшло його шкільне дитинство. По закінченню сільської дев’ятирічки Сергій працював різноробочим на різних підприємствах.
На другий день повномасштабного вторгнення – 25 лютого 2022 року, Сергій Миколайович став на захист рідної землі від російського агресора, поповнивши ряди тероторіальної оборони у селищі Оратів. Затим у складі Збройних Сил України з позивним «Сірий» наш земляк водієм-електриком мужньо ніс оборону в Придністров’ї, біля Чорнобиля, а затим у Миколаївській і Донецькій областях. Два роки і дев’ять місяців Сергій Миколайович героїчно боровся з рашистами за Україну, за її свободу та незалежність.
24 листопада 2024 року виконуючи бойове завдання Сергій Бальон загинув на Донеччині поблизу населеного пункту Шевченкове Покровського району. Горе непоправної втрати затьмарило світ великій родині Захисника – мамі, дружині, синові, братам і сестрам. Одного з найкращих синів втратила Оратівська громада.
Світла пам’ять захиснику України!