Ми не владні над часом і не можемо його зупинити. Але він не зітре з нашої пам’яті імена героїв сьогодення – захисників, які віддали життя у війні за свободу і незалежність України.
13 грудня 2024 року загинув мужній воїн, наш земляк – Островський Сергій Віталійович.
Народився він 3 червня 1983 року на Луганщині, у Лисичанську. Та невдовзі родина Островських переїхала до села Суданівка. Тут пройшли шкільні роки Сергія. Після закінчення Мопрівської школи проходив службу у прикордонних військах ЗСУ. Здобув вищу освіту у Дніпропетровському гірничому університеті.
Сергій Віталійович вирізнявся активною громадянською позицією, прагнув змін на краще у нашій державі.
На захист рідної землі став ще у 2014 році. Після демобілізації із зони АТО працював у Дніпровській міській раді.
Ніколи не зупинявся на досягнутому, будував амбітні плани. Уже будучи мобілізованим з початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, отримав ступінь магістра державного управління.
Нагороджений відзнакою «За взірцевість у військовій службі, нагрудним знаком «Ветеран війни», медалями «Учаснику АТО» та «Захиснику Вітчизни», а також нагрудним знаком 133 окремого батальйону охорони м. Дніпра.
Турботливий, впевнений і енергійний, добрий, з легкою усмішкою – таким він залишився у спогадах усіх, хто його знав.
Останнім місцем виконання бойового завдання для Сергія Віталійовича став Запорізький напрямок.
У наших серцях він залишиться взірцем самопожертви і незламності духу.
Вшануймо пам’ять нашого Героя – земляка вдячним словом і молитвою. Щирі співчуття рідним і друзям.