Місце пам’яті та шани у Володимирці: громада творить простір, де живе вдячність

У Володимирецькій громаді триває важлива й глибоко символічна робота — створення простору пам’яті для загиблих Захисників України. Початок цієї ініціативи сягає 2017 року, коли родини полеглих, їхні побратими, священнослужителі, підприємці та небайдужі мешканці об’єдналися, щоб облаштувати місце, гідне подвигу Героїв.

Першим етапом стало облаштування Алеї Слави «Мамина весна», що має глибокий символічний задум. Алея спроєктована у формі козацького хреста та меча, а завершується вона курганом пам’яті, на якому встановлено хрест і меморіальну дошку. На дошці викарбувані імена загиблих Захисників та учасників АТО.

Ця алея створена завдяки спільним зусиллям — коштам родин загиблих, ветеранів АТО, волонтерів та підприємців Володимирця. Будівельні матеріали придбали спільнокоштом парафіян та настоятеля Свято-Миколаївського храму отця Михайла Льоди, а фінансування закупівлі бруківки забезпечила Володимирецька селищна рада. Алея Слави стала першим кроком до формування цілісного меморіального комплексу, який громада розбудовує й нині.

Головна ідея меморіального простору — створити місце, де можна не поспіхом, а зосереджено вшанувати пам’ять Героїв. Локацію обрано так, щоб уникнути суєти, руху транспорту та повсякденного гамору. Саме тиша й відчуття усамітнення роблять це місце особливим.
Родини полеглих, їхні побратими, школярі та жителі громади приходять сюди, щоб доторкнутися до пам’яті, яка не терпить поспіху.

Сьогодні громада готується до втілення наступного елементу меморіалу — стели з дзвоном, що стане символом скорботи та незламності.

До створення цього проєкту долучилися: Отець Михайло Льода — духовний співрозробник та натхненник ідеї, місцевий майстер Іван Дьяконов, який із власної ініціативи допомагає у технічному виконанні конструкції, Микола Симонюк працівник селищної ради, що проводив інженерні розрахунки та розробку проєкту. Також підприємець, що виготовляє гранітні пам’ятні плити для цього меморіалу вже декілька років, як власний внесок безоплатно виготовив сім портретних плит Героїв.

Ці справи — доказ того, що пам’ять твориться не наказами, а серцями. Створення меморіалу — це поетапна робота, яка враховує думку родин полеглих, громадськості, духовенства і фахівців. Селищний голова підтримує ініціативу та сприяє організаційним процесам, щоб ця важлива справа розвивалася узгоджено та відповідально.

Усі елементи меморіального комплексу створюються з думкою про довговічність і гідність. Це не тимчасова інсталяція, а місце пам’яті, яке залишиться наступним поколінням — як нагадування про подвиг, мужність і любов до України.

Меморіал у Володимирці стає простором єднання. Простором, де живе вдячність. Простором, який громада створила разом — на віки. Та попри створення такого важливого місця, у кожного в громаді залишається один спільний біль: війна триває і безжально забирає життя людей.

І хоч громада робить все, щоб гідно увічнити кожного Героя, у серці живе одне велике бажання — щоб Алея Слави “Мамина весна” більше ніколи не доповнювалася новими портретними плитами.

Фото: сучасний вигляд Алеї та вигляд 2020 року до встановлення портретних плит.

За перебігом роботи над розширенням меморіалу будемо повідомляти на власних веб-ресурсах