НАВІКИ В НЕБЕСНОМУ СТРОЮ

Сьогодні Обухівська громада зі сльозами на очах, зі схиленими головами, провела в останню путь патріота, нашого захисника Філіпова Максима Віталійовича.

Справжні титани на фронті в надзвичайно складних умовах тримаються міцно та продовжують національну-визвольну боротьбу проти рашизму. Таким мужнім воїном був і Філіпов Максим, молодший сержант, стрілець-снайпер 159-ї окремої механізованої бригади, який віддав своє життя за Україну, за рідну землю.

Філіпов Максим Віталійович народився 6 грудня 1984 року в селі Халеп’я Обухівського району. Згодом родина переїхала до міста Обухів, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у Обухівській загальноосвітній школі №3, після закінчення 9 класів вступив до Ржищівського училища, де здобув спеціальність водія-механіка.

Після навчання проходив строкову військову службу на Одещині. Повернувшись до цивільного життя, розпочав трудову діяльність за фахом: працював на різних підприємствах, зокрема на Каховській ГЕС. Останнім місцем роботи Максима Віталійовича була Трипільська теплоелектростанція, де він сумлінно виконував обов’язки слюсаря – зварювальника.

Максим був майстром своєї справи, мав «золоті руки», вирізнявся справедливістю, принциповістю та чесністю. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Любив риболовлю, займався волонтерською діяльністю, зокрема допомагав військовим ремонтувати транспортні засоби.

У квітні 2025 року Максим Віталійович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив підготовку у навчальному центрі «Десна», після чого був направлений на східні рубежі нашої держави. Під позивним «Філіпок» виконував бойові завдання на посаді стрільця-снайпера 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

На жаль, життя мужнього воїна трагічно обірвалося 30 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Новоселівка Краматорського району Донецької області.

Висловлюємо найщиріші співчуття батькові Віталію Петровичу, дружині Лесі, сину Денису, брату Дмитру, племінникам, колегам, друзям та всім, хто знав і шанував Максима Віталійовича. Його подвиг і відданість Україні назавжди залишаться у нашій пам’яті.

Вічна пам’ять і слава!