НАВІКИ 45
Два роки, два пекельних роки смутку і журби, сліз і туги…
Два роки, як клята війна забрала коханого чоловіка і доброго батька.
Два роки від дня загибелі Баланеску Андрія Антоновича, 29.09.1978р-30.10.2023р.
Народився Герой у с.Будаєшти Окнянського району, до війни працював в службі охорони у м.Одесі. Мав гарну родину – кохану дружину Валентину та єдиного синочка Андрійка. Жив, як усі ми, господарював, будував життя, планував і мріяв, ростив сина. Мобілізували на Донеччину, там відважно бив ворога, нищив росіянців. Загинув у бою під час перебування в районі ведення бойових дій біля н.п. Ярове Донецької області внаслідок множинних вогневих кульових поранень грудної клітки, несумісних з життям.
Війна – це найстрашніше, що придумали люди, вона завжди приходить непрошеною. Підступно заходить не стукаючи, забирає не питаючи. За собою залишає сльози і смерть.
Покинув цей світ захисник Баланеску і полетів журавлем у небо. Його життя забрали ненависні вороги, натомість – отримали прокляття від українців на усі їх росіянські покоління і роки…
Щиро сумуємо і схиляємо голови у скорботі.
Вічна пам’ять і слава українському воїну-Герою, який захищав рідну Україну і кожного з нас.