🇺🇦НАШ ЗЕМЛЯК, ПРО ЯКОГО ВАРТО ЗНАТИ : ЯРОСЛАВ ДУДАР «АРХИП», «ВЕРЕС» «ІРЧАН» «ЧАВУН» «ЧУГАЙСТЕР»

20 березня 1915 року у селі Карашинці народився Ярослав Дудар — провідний діяч Організації Українських Націоналістів (ОУН), людина, чия доля — це ціла епоха боротьби за волю України.

Ярослав народився у селянській сім’ї Івана та Анастасії Дудар. Він був другим із шести дітей: брати Петро та Григорій, сестри — Ганна, Марія та Катерина.
Його родина знала, що таке жертовність — молодший брат Григорій був депортований із сім’єю до Сибіру, а старший брат Петро брав участь у національно-визвольному русі на рідній землі.

З юності Ярослав готував себе до боротьби: займався спортом, ходив у походи Карпатами, підкорював Говерлу, вчився маскуватися й пересуватися лісом. Освіту здобував у Тернопільській гімназії, а з 1934 року навчався у Львівській політехніці.

Під час канікул у рідних Карашинцях він організовував хор і драмгурток, ставив вистави за творами Ольги Кобилянської, грав на скрипці, малював.
Його талант художника залишив слід — у церкві села Перемилів і досі зберігається образ святої Варвари, створений рукою Ярослава.

Ще в 1931 році він став членом юнацької ОУН. У 1939-му брав участь у студентському з’їзді у Львові, за що був заарештований польською жандармерією й утримувався у в’язницях Бригідки та Береза-Картузька. Двічі намагався втекти, і з третьої спроби йому це вдалося — завдяки витривалості, силі духу і підготовці.

У 1940–1941 роках ОУН призначає його обласним провідником Холмщини. Він бере участь у формуванні похідних груп на схід України, працює у структурах ОУН під Києвом, у Житомирській та Вінницькій областях.
Згодом — провідник Кам’янець-Подільщини .

У 1942 році його заарештовує гестапо. Після катувань і тюрем Рівного — він знову тікає й повертається до боротьби.

З 1943 року працює організаційним референтом проводу ОСУЗ (Середньо-Східні Українські Землі), а згодом — крайовим провідником. У 1945 році стає членом проводу ОУН Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ).

Після загибелі Дмитра Клячківського («Клим Савур») саме Ярослав Дудар став основним керівником ОУН-УПА на Північно-Західних землях.

За видатні заслуги 8 жовтня 1945 року його було двічі нагороджено Срібним Хрестом за заслуги (постанова Української Головної Визвольної Ради).

Історики підтверджують, що Ярослав був особисто знайомий із Степаном Бандерою — вони навчалися у Львівській політехніці, хоч і на різних факультетах. Він брав участь у становленні ОУН і в розбудові УПА, яка поділялася на три головні групи:
• УПА-Північ — Волинь і Полісся
• УПА-Захід — Галичина, Закарпаття, Буковина
• УПА-Південь — Хмельниччина, Вінниччина, частина Тернопільщини та Рівненщини

Загинув Ярослав Дудар 13 грудня 1945 року у селі Романів Луцького району Волинської області — у жорстокому бою з підрозділом НКВС, до останнього захищаючи ідеали вільної України.

У селі Романів (хутір Високе) громада урочисто відкрила пам’ятний знак на честь восьми членів Крайового Проводу ОУН на Північно Західних українських землях, які героїчно полягли 13 грудня 1945 року. Саме там увічнено й ім’я нашого земляка. https://www.youtube.com/watch?v=J80Ec6HzhAA&t=1s

У 2018 році його племінник Йосип Дудар — син брата Петра — отримав нагороду Героя, яку Ярослав здобув ще у 1945 році. Це стало знаком пам’яті й продовженням історії роду, що присвятив себе боротьбі за Батьківщину.

Історія Ярослава Дудара — це історія нескореного духу, віри й відданості.
Ми, його земляки, маємо пишатися ним і пам’ятати, що незалежність України виборювали такі, як він — сильні, розумні, нескорені.

❤️Наша громада пам’ятає своїх героїв. Я доручив, щоб інформація про Ярослава Дудара була поширена у школах, щоб діти та молодь знали про справжніх патріотів своєї землі. Також плануємо в селі Карашинці на могилі борців за Волю України встановити пам’ятний знак з інформацією про Ярослава Дудара , щоб наступні покоління завжди пам’ятали його відвагу.