Назавжди у строю… 🕯️

19 грудня — минає два роки з дня, коли перестало битися серце нашого Захисника Івана Анатолійовича Токаря.

Народився Іван Анатолійович 5 липня 1994 року в селі Злазне. Тепер йому назавжди 29 …

Світла й добра людина, щирий товариш, надійний побратим — він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати словом і ділом. Іван жив з вірою у вільну, незалежну Україну, мріяв про мирне майбутнє для своєї країни та своїх близьких. Він не вагаючись став на захист Батьківщини, віддавши їй свої сили, здоров’я й частину свого життя. Важка хвороба обірвала його земний шлях, але не зламала його духу.
Неможливо змиритися з таким болем і втратою. Час не лікує рани — він лише вчить жити з ними, з глибоким сумом у серці та зі світлим, вдячним спомином. Пам’ять про Івана — це приклад мужності, честі та відданості, який житиме в наших думках і вчинках.

Нехай світла пам’ять про нього буде сильнішою за смерть і назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, бойових побратимів та всіх, хто знав, любив і шанував його.
Він назавжди з нами — у строю, у пам’яті, у нашій боротьбі за Україну.
🕯️ Вічна пам’ять і шана нашому Захиснику.