“На полі стояла скирта торішня. Люди почали ховатися від дощу і там знайшли трупи, прямо на кучі. Видно, умирали, вивозили їх на поле, бо не було можливості хоронити”.

Родина Ніни Коваленко з Мокрої Калигірки під час Голодомору 1932-1933 років врятувалася, бо смажили коржики з лободи та бруньок липи. Тоді Ніні було чотири роки, вона ходила у поле разом із бабусею шукати пшеничні колоски. Думали, що в дитини їх не відберуть.

З нагоди Дня пам’яті жертв Голодоморів, який Україна сьогодні відзначає та вшановує 91-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, історія Ніни Коваленко — читайте та дивіться.