На початку року в Сарненському районному ліцеї «Лідер» серед 9-класників було проведено опитування, яке, зокрема, передбачало з’ясування їхнього бачення подальшої освітньої траєкторії. Так ось, 39,5% опитаних дітей після закінчення 9 класу хочуть продовжити навчання за фізико-математичним профілем, 11,6% – за біолого-хімічним, 7% – за технологічним. Тобто, понад 58% учнів бачать себе в наукоємних і високотехнологічних галузях. Сказати, що результати цього опитування мене дуже потішили, – це нічого не сказати. І ось чому: ці галузі є стратегічними драйверами розвитку економіки, фундаментом інновацій та конкурентоспроможності нашої держави.

Але загальна ситуація в Україні, на жаль, кардинально інша. Незважаючи на певне зростання кількості випускників, які обирають фізику та біологію (про хімію цього, на жаль, не скажеш), популярність природничо-математичних предметів залишається вкрай низькою. Так, у 2025 році на участь у НМТ зареєструвалося 317 091 особа, з яких:
фізику обрали 9 044 (2,85%);
хімію – 2 918 (0,92%);
біологію – 63 527 (20,03%).

Поріг успішного складання тесту цього року становив лише 15% правильних відповідей, і навіть за такого показника 841 учасник не подолав поріг із фізики, 161 – із хімії, 55 – із біології. Щороку більшість учасників демонструє лише фрагментарні знання основних понять і законів, відсутність навичок практичного застосування теорії.

В офіційному звіті про проведення НМТ за 2025 рік серед імовірних причин названо недостатню практику розв’язування задач у школі; методичні проблеми викладання; несформованість логічного мислення, умінь застосовувати знання на практиці…

Чому ж у Сарнах ситуація інша? Як на мене, частково відповідь криється у трьох ключових складниках, які визначають якість освіти, розвиток дитини й майбутнє держави:
1️⃣ Зміст – приведення змісту природничо-математичних предметів у відповідність до вимог сучасності.
2️⃣ Педагог – викладання вмотивованими фахівцями, які не просто знають свій предмет, а й уміють запалити до нього інтерес.
3️⃣ Простір – сучасне матеріально-технічне забезпечення, яке дає змогу пізнавати світ через дослід, експеримент, відкриття.
Саме така синергія дає результат, сприяє забезпеченню належної допрофільної підготовки та профільного навчання природничо-математичних предметів.

Світ входить у нову епоху, де знання перетворюються на ресурс безпеки, технології – на інструмент розвитку, а освіта – на фактор виживання націй. Ось чому розвиток природничо-математичної (STEM) освіти – це питання майбутнього країни. Саме вона формує компетентності громадян нової генерації, здатних не просто засвоювати знання, а створювати нові технології, керувати складними системами, мислити аналітично, діяти креативно й відповідально. Це – основа економічного зростання, національної конкурентоспроможності та інтелектуальної незалежності України.

Принагідно зауважу, що у Рівненській області завершено проведення процедур зовнішніх освітніх оцінювань. З лаконічними підсумками можна ознайомитися на сайті Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Покликання у першому коментарі.

Там, де діти мріють про науку, народжується майбутнє.